І багато ВАС таких?

Є такі люди. Але цей твір не про них.
Бо є ще люди, які з певних причин не можуть увійти в контакт з оточуючими. Яким важко зорієнтуватися у реаліях. Може, в них щось не те з головою. Може, їх не так виховали. Вони можуть бути талановитими чи ні, але вони однаково страждають від своєї зайвості.
Таких людей не так багато, але вони є.
М.Р.

© М. Р., 08-12-2006

А чи не вважаєте Ви, що "недоречність" певної категорії людей є причиною їхньої власної соціальної позиції. як то кажуть "порятунок потопаючих є справою рук самих потопаючих". Чи не здається Вам (це не закид, а лише привід обмінятися думками), що "недоречність" є своєрідною модою, тобто бути "недоречним", "вигнанцем, "магріналом" останнім часом стало просто модно. на і не лише останнім часом. Це дає змогу людині, що не має інших талантів чи рис, що вирізняли її б з натовпу хоч якось вирізнитися та сконструювати свою ідентичність.

© анонім, 08-12-2006

"Нас" таких немає, оскільки, як вам відомо, "я" оповідача не є рівним авторському "я" (бо це не автобіографія), а "ми" не означає, що автор належить до групи людей, про яких мовиться.
Наче так.
І якщо я в наступному творі напишу "Я швидким рухом перерізала йому горло", то це ще не привід викликати міліціянтів.
Творам художньої літератури, наскільки мені відомо, також властива певна метафоричність. І те, що герої не живі та не мертві, теж не обов’язково розуміти буквально.
Власне, тут йдеться про живих людей, т.з. зайвих людей, які здаються іншим лише поміхами під час перегляду життя.
"Недоречність" - це однозначно назва твору, бо він так озаглавлений. Характеристику ви йому можете дати будь-яку, як і будь-хто інший. Ви можете вважати твір доречним або недоречним на свій розсуд.
Сподіваюся, я внесла певну ясність.
М. Р.

© анонім, 08-12-2006