Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51560
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рай на землі чи рай на Землі?

(Рецензія на твір: ВІЧНА : РЕАНІМАЦІЯ, автор: Олег МАРИЦАБО Серый)

.
Рай, Еден – приємний, ніжний, делікатний... Людина ж додає до цього усього матеріальну цінність – розкішний. Справді, рай це розкіш. Але зовсім інша… З рештою, розкіш всередині, всередині мене, і кожної людини, бо рай в мені. Я живу в раю, бо вірю в Бога(намагаюся щиро вірити). Я живу в раю, бо в мені живе Любов, а Любов то є Бог(не в буквальному розумінні).
Безперечно, людина прославилася злом. І воно аж кишить. Боляче, що кишить з середини нас. Тоді нам справді темно і холодно. Але єдиний дотик любові може розтопити цілу «брилу льоду». І я згідна з тим, що нам потрібен «ремонт», ми заслужили на будь яку кару. Саму страшну, саму болючу… Але до поки нас болітиме тіло. Ми не відчуємо болю душі. Моя душа прагне боліти за чужу душу. Бо це є прояв Любові, така собі жертва Любові. Це поділ вірних і невірних.
Але Любов не розуміє зло, не розпізнає, Вона просто Любить, і те зло у Її лоні стає любов’ю. Світ рятувати треба Любов’ю . То я молитиму Бога аби Він карав нас Своєю Великою, Безкраєю… Любов’ю. Тоді темні не зникають. А стають світлими…

Ти прагнеш донести до людини світло, тепло… прагнеш зігріти. Але прочитати книгу для пізнання й розуміння замало(люди не читають, їм ніколи(нам ніколи, бо я також людина). Ти вчиш, відкриваєш «школу неба», пояснюєш поступові ті чи інші дії… В якійсь мірі це любов – бажати добра, тепла…духовних. І це є жертва. І це в тобі, як людині, мені, як людині, дуже подобається.
А я просто люблю – траву, землю, хмари, небо, воду, тварини, з рештою людину – хорошу, бо людяна, погану – бо моя любов зароджує у ній любов, і вона стає людяною. Розумієш?

Твої філософські роздуми загубилися між двома світами – світ людського несприйняття та світ власного поняття Бога.
Звісно ці роздуми не просто роздуми – відбиток душі, яка хворіє за людство(людяне). Бо як же це треба низько пасти, аби потребувати пророка(провідника), який поведе мене до моєї ж душі?
У мене є пророк – я. Я прокладаю собі шлях, я йду. Не заради себе, а заради інших, заради мене підеш ти, заради мене підуть вони…

Читати філософію важко, сприймати – неможливо, легше не сприймати. Тому осмілюся порадити тобі – втілювати свою любов іншим шляхом, простим і зрозумілим, як ти кажеш без слів. Адже щоб Любити слова не потрібні.
Але залишайся письменником, бо ти того варитий.

З повагою Світлана

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038908004760742 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати