Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51589
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ризикну внести скептичну нотку в обговорення

(Рецензія на твір: письменник, автор: malina)

© М.Гоголь, 06-12-2006
Ні, до тексту претензій немає. Все непогано. Хоч, звичайно, "гарні блакитні очі" головного героя виказують авторку, але зараз не про те. У авторки є хороший потенціал, а тому хочу поговорити про тему і про ідею.
У радянські часи усі письменники рано чи пізно писали романи, головним героєм яких був письменник. Чому? А тому, що коли людина починає писати, вона є кимось - студентом, інженером, бухгалтером. І друзі його - звичайні люди. От і пише про себе і про них. А коли стає письменником, потрошку віддаляється від реального життя, і друзі його - письменники, режисери, актори. І, грубо кажучи, немає про кого більш писати. Отже поява твору про письменників - це небезпечна ознака герметичності.
Розумію, що у нашому випадку це іде не від герметичності життя, а від герметичності думок. Але читачеві, якого ми усі прагнемо вполювати (поки, звичайно, не вигадали цей самий "крик"), так от, читачеві то байдуже. Він не любить герметичних творів. Звичайно, не скажу за всю Одесу, але за Молдаванку скажу.
Вас мучить проблема попси. Мене теж. Але з іншого боку, усі "прогресивні" українські митці сьогодні свідомо тікають на узбіччя і там збирається, яка читає (а іноді не читає) і хвалить одне одного - і це єдиний результат літературного процесу. Безперспективне утворення, між нами кажучи. Здається, без публіки все-таки не обійтися і тут варто шукати якогось компроміса. Ну а щодо того, що більш популярною є книжка, на розкрутку якої витратили більше грошей - це неправда. Досить розповсюджений міф, але тут немає прямої залежності. Грубий приклад - такий собі поет Юхниця, який витратив на свою рекламу неймовірні гроші, надрукував книжку накладом 130 000 і в результаті зумів (безкоштовно!) розповсюдити менше 10 000 штук.
А щирість в літературі є вагомим, але не єдиним критерієм. Тут іще є слова, які часто роблять твір сильнішим за автора та його крики. Приклад - Кокотюхин ЗООПАРК, якого, до речі, отримає переможець конкурсу про свиней. Книжка чудова, автор - ні. Тут уже кричи-не кричи.
Втім звернутися до вас із таким довгим просторікуванням мене змусили не недоліки вашого твору, а навпаки - потенціал, який в ньому (а точніше, в авторці) проглядає. Я взагалі не пишу довгих рецензій на погані твори, бо нема про що писати. Так що не наслідуйте поганих прикладів і не ображайтеся на скромного Микиту Гоголя, який всього лише хоче бути корисним.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027366876602173 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати