Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Зворушливо, але...

(Рецензія на твір: Зима, Ти і Че., автор: Татчин )

Привіт, Сергію!

Давно не бачились. Можна ногами тебе попинати трохи?

Дуже зворушливий вірш, але деякі нелогічності в ньому є. В першій же строфі виникло у мене отакоєот питання: якщо спочатку жалітися на те, що зима прийшла розіп'яти, то нащо одразу ж просити не знімати з хреста? Що це за мазохізьм? Далі:
спочатку пишеш, що "над розп’ятими ... висне неба вагітний клин", а в кінці - що "під нами (себто, розп'ятими) – лани зірок". Ніяк не можу вкурити, де хто. Чи ви розіп’яті на березі озера, і лани зірок під вами – це віддзеркалення зірок над вами?

Після “і ту жив”, можливо, треба кому поставити? Тобто,
і
ту
жив,
Що не небо лягло до ніг:
Я б втопитися в ньому міг
І хитався б на глибині

Може, така пунктуація краща? Так само, в
від
пу
сти.
У пригнічені холоди
мається на увазі “відпусти у пригнічені холоди”, тобто крапка зайва?

Щасти!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037614107131958 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати