Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Як визначити, що ти не можеш нічого мудрого сказати світові?

(Рецензія на твір: Графоманія крила, чи камінь на шиї української літератури?, автор: Василь Тибель)

© Наталка Ліщинська, 07-03-2010
Ніяк. Поки не напишеш, поки не оцінять інші, не зможеш зрозуміти цінності написаного. Адже автор суб"єктивний і може помилятись стосовно свого тексту. Без читача не існує ні письменник, ні графоман (до речі, графо - писати, ман - рука :-), а не людина - це мене саму нещадавно виправили, коли я помилилась). На мою думку, біда все ж у видавничому бізнесі, а не у тих, хто прагне писати, байдуже, чи воно їм вдається, чи ні. Причина відсутності добрих книжок у тому, що більшість українських видавництв нещодавно зародились і тільки стають на ноги. Майже вмер інститут художніх редаторів, котрі могли не лише з першого погляду визначити вартісність тексту, але й підказати шляхи його вдосконалення. Нема літературних агенцій, які за відсоток від книги могли би шукати для авторів видавців. Видавництва практично не вміють рекламувати свою продукцію. Я пам"ятаю лише одну книгу, яку грамотно розкручували й пропіарили. Це "Лана" подружжя Дяченків. Якщо по-правильному, то література - таки місце для заробляння грошей. Видавців, авторів, літагентів, робочих друкарень, держави (податків). Книга - теж товар, який купують або ні. Просто в галузі літератури капіталізм ще не прийшов до тої стадії розвитку. Вистава у театрі - теж товар. Картина художника - не виняток з цього правила. Не варто плекати ілюзії й переконувати себе, що мовляв мистецтво - все таке високе і безрішне (без грошей :-)). Якщо так, то це - хобі, розвага любителя. Профі повинен заробляти гроші своєю професією.
А закликати графоманів не писати можна з таким же успіхом, як просити відмовитись депутата від свого мандату, наприклад. :-) Графоман не знає, що він - графоман. І не вірить у це, коли йому натякають.
Дякую за цікаву статтю, Василю, вона спонукає до роздумів, до дискусії!
З повагою,
Наталка
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.041424036026001 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати