Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Аж страх бере...

(Рецензія на твір: Поштові ластівки, автор: Василь Тибель)

Вірш твій, Василю, пам"ятаю, тепер ось прозовий твір нагодився... От дуже гарно написано початок, такі чудові описи природи - краса! А, помітила "жирна земля" - масна земля.
Ще момент запрягання коней - не швидко то робиться, тож і мати встигла би його затримати, і батько сина схопив би, втримали би разом, тому краще хай коні ще не розпряжені би стояли.
Знаєш, якась ще нестиковка прочиталась мені, може, я чогось і не зрозуміла... Пан Ольшанський каже, що рік уже жінки нема? Якщо правильно зрозуміла, то де річна дитина? Юзек не підходить, він вже бігає і дуже добре говорить. А може то Марта? Я заплуталась трохи, хіба у тексті якихось пару слів докинути, щоб читач не губився в трьох соснах...
Дріб"язок завважила, Василю: поляки говорять не "рук" на рік, а "рок", також на золото кажуть "злото", не "злуто".
Цікавезний початок, ти увірвав, а так хочеться знати, чи встигне парубок... Не тягни з продовженням, а зачин - дуже сильний. Дякую!
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026998996734619 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати