Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ДИВЕРСАНТ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (10 - продовження), автор: Аркадій Поважний)

"– Макс почав застібати ґудзики на комірі, і нарочито голосно зітхаючи показуючи, що йому зіпсували відпочинок і придумуючи причину щоб коректно відмовити. –" - речення збудоване неправильно. Слова у некоректній формі.
"Катя знайшла сестру у лісовому рівчаку біля криниці. Катя обійняла її."- двічи "Катя", одну треба убрати, бо виникає тавтологія.
"У бінокль Макс побачив, як далеко над лісом здійнялися грачі."- Граки українською.
"Макс, згідно наказу Чупринки-Шухевича, зайнявся засвоєнням основам зовнішньої розвідки." - "Макс... зайнявся заснуванням розвідшколи" або якось інакше. Слова у реченні стоять некоректно. На мою думку, не треба і двоєна Шухевича: або Чупринка, або Шухевич.
"Макс до своєї сотні більше нікого не приймав. За наказом зверхника ГВШ передав справи польовому штабу, набрану сотню розформували" - Навіщо писати про відсутність прийому до неіснуючої сотні? Це змістовна недоречнічть. Достатньо написати, що сотню розформували.
"- Якими мовами володієте, друже Олександре?
- Вільно трьома: німецькою, англійською, польською, ну, звісно,
російською.
- Як стосовно французької?
- А що французької? – Макс знизив плечима. – Можу і цю мову засвоїти, тільки матеріал навчальний потрібен." - чи не занадто великий і здібний вундеркінд Ваш Макс у дуже молодому віці. До речі, де вивчив німецьку мову, у Вашому творі сказано. А от про англійську й польську нічого не було. А Ви ж показали його життя тут з підліткового віку. За кілька місяців у школах НКВС і Абверу він їх не вивчив, та й не приділяли там уваги вивченню цих предметів.
"Випущені ще наприкінці ХІХ сторіччя, зберігся навіть штамп Київського піхотного інженерного юнкерського училища за 1895 рік." - А чому штамп мав би не зберегтися? Раз його один раз було поставлено, то він і мав собі стояти. Тут непотрібні слова "зберігся навіть", достатньо написати, що "стояв штамп."
"У вечорі четвірка усамітнилась на горищі." - "Увечорі" - прислівник, пишеться разом.
"у кожного хлопця із його підрозділу є дружина, або дівчина." - Де вони їх набрали? Повстанці, як і будь-яке военізоване формування, окрім амазонок, переважно складалися з чоловіків. Ну жіноча стать була, але не у такій кількості, щоб прийшлося кожному повстанцю по одній. Було кілька жінок на загін і все.
"Статеві стосунки мав тільки з повіями і якось так вийшло, що в душі заблокувалася природна суть чоловіка" - мати справу з повіями навряд чи буде такий серйозний і тверезий розвідник та секретний агент, яким Ви його зобразили вже з підліткового віку.
Стосунки ж з Лесею Ви зображаєте занадто складно. Закохуються завжди з легкістю. Ваш же герой пускається у такі розмірковування, що складається враження, що він для того, щоб закохатися, вдається до ґрунтовного психоаналітичного дослідження і пише з цього цілу дисертацію. Але закохується не розум, а серце. Тому дисертація тут ні до чого. Розум, звичайно, присутній у людині під час усіх життєвих ситуацій, але у цьому "коханні" він дуже вже багато на себе бере, а кохання - то перш за все почуття, а не доведена теорема чи філософська доктрина. І такий великий жмут розмірковувань Макс проробляє всього за одну добу: від ночі на підлозі до ночі у ліжку? Навряд чи будь-яка людина візметься так сама себе розкладати й аналізувати за такий короткий час. Людина не схильна до такого аналізування й розбирання самої себе. Кожен індивідуум сприймає себе просто й природньо. Я живу і все тут. Я такий, як мені подобається.
Звичайно, роздуми над самим собою можливі, як і аналізування своїх вчинків, але вони відбуваються не спонтанно, не так от знічев"я. На це йде куди більше часу, як одна доба. Йдуть місяці а то й роки.
Перехід від такого мордо чи диверсієворота, який нічого не думає, окрім того, як краще робити своє діло, до кохання занадто стрімкий. Немає ніякого розвитку почуття, ніякого повільного повороту в той бік, якого людина раніше зовсім не помічала і почувала себе при цьому достатньо зручно.
Чого б то Шухевич так переймався одруженням свого успішного бійця? Він на власному досвіді знав, чим міг повернутися сімейний стан для повстанця. Адже не зміг уберегти свого сина від НКВС, яке забрало Юрія Шухевича і прагнуло виховати з нього радянську людину у дитбудинках на досаду батькові. Скільком повстанцям довелося назавджи покинути своїх жінок на радянській території і не мати з ними жодного зв"язку після відходу до західної Європи? Адже простий лист із-за кордону не просто не мав шансів дійти до адресата: він однозначно наражав би на небезпеку привернути увагу НКВС до полишеної жінки. Тому з ними обривали усякі стосунки для їхнього ж блага.
Ще в російській армії на початку дев"ятнадцятого століття було заборонено офіцерам одружуватися з тих міркувань, що одружений солдат - це ніби той солдат, який роззброюється. Звичайно, в УПА не було такої заборони, але й перейматися одруженням своїх вояків повстанський командир би не став.
На цьому слові бувайте здорові!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045474052429199 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати