Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Вагався дуже з місяць близько, поки слова не народив:)

(Рецензія на твір: Конкурс оповідання ЛАБОРАТОРНА РОБОТА, автор: Академія)

© Вакуленко-К. Володимир (94.178.236.—), 09-02-2010
Але ж я Вам співчуваю, панове, в такій пупсні купатися. Не зовсім щоправда, але все таки. Стосовано мене, так я такі сюжети не хаваю, та на конвеєр нефиричу. А хоча Уявіть тілько таку ситуацію. Іду я п’яний, дивлюся баба гола і лиса зі шкіряним кляпом і шариком у роті... Фігня в тому, що в той час грабіжники випадково розбивають вітрину і на мене падає той безобразний манекен. Я шугаюся і копаю його в дих, бо я п’яний, а потім ображаюся на грабіжників за те, що так купився на їхню фігню і кидаю знову в розбитий отвір ту лису ляльку. Ну що, прибив одним словом грабіжника, сигналізація пищить, менти їдуть. Мені крутять руки і забирають у відділок, бо я в жопу п’яний. Позбувшись решти своєї зарплати на користь голодуючих ментовських сімей я їм пояснюю, коли дав дупля давати, що я не верблюд і горба не треба мені набивати анальгіном мене везуть на вокзал і кидають у сянківську електричку. Другий грабіжник звичайно ж втік, захопивши до своєї сумки витвори юдашкіна та зайцева розуміє в тамбурі, що то був магазин інтимних послуг і він набрав одягу для геїв, але він звичайний бандюк, випльовує злісно цигарку і йде в салон де сиджу я. На моє здивування він дістає з валізи закарпутський коньяк і продовжуємо невдалий день. То могорич, - каже він, - ти ж охоронця ледь не насмерть прибив, а я втік нормально. Дяка тобі щира, респект і уважуха! Ну та і я лох, п’ю з ним. А він потім буйний став. На щастя моя станція і я пішов досипати додому - щиро, без ментів і майже без копійки грошей на завтрашній день задовго до зарплати.
Ти ба, а шось сталося. Власне иноді від неписухи і літклімаксу за 15 хвилин стьоб вихлобучується в тему. Ліплю на своїй сторінці - поприкалуюся. Може сюжет в роман свій візьму, але його не можна втрачати. Чи не так?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.036807060241699 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати