Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Моє дружнєє посланіє...

(Рецензія на твір: Скрипка Кривого Омелька. (ver.2), автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Я , мабуть, був один з найперших читачів новго камаєвського твору, але рецензію не поспішав писати з очевидних причин. По-перше, завжди важко критикувати ідейного побратима , а тим більше колегу-макарія. По-друге, чогось мені здалося, що на "Скрипку" пана КамЮ надихнув "Страшний хутір", бо дуже все збігається по часу, то ж не хотілося, як то мовиться , "спугнуть клієнта".

Тому я дочекався тих рецензій, які не могли не з"явитися - від Олексія Тимошенка та Олеся Бережного, і просто підписуюся під тими потиличниками, котрі вони прописали панові КамЮ, а особливо ось під оцим, що дозволю собі зацитувати :
"П.С. Юрію, я помітив, що твої останні кілька текстів були дещо сируваті й не дуже ретельно вичитані. Можу зрозуміти коли ти поспішав раз чи два, але дуже прошу не перетворюй це на тенденцію. НМД, ліпше вже дай твору намаринуватися, вичитай кілька разів, хай воно постоїть і тоді повернися знову, перш ніж виставляти. На мій смак якість важливіша, ніж кількість. Успіхів. О."

Що мене найбільше радує у "Скрипці" - то це щирість бажання пана КамЮ долучитися до ідеї ( котру я патроную) , що ГАК - то є саме "ГОГОЛІВСЬКА", а не яка-небудь інша академія, скажімо - не "олесегончарівська" , не "андрієголовківська" , чи не дай Бог "тургєнєвонєкрасовська". У той же час , ГАК є "академією", а не "аспірантурою" чи "докторантурою", тобто ми тут всі в тій чи іншій мірі навчаємося . А навчатися можемо як на чужих помилках, так і на своїх власних. Отже, розглядаючи ГАК не як готовий електронний журнал ( на кшталт "Крейди") , а як площадку, ПЛАТФОРМУ для творення , навчання, пошуку однодумців і співпраціі , ми тут всі маємо шанси не лише навчитися, але й вийти на високий рівень, порівняний з рівнем Самого М.Гоголя. Навряд чи хоч комусь із нас вдастся переплюнути і перевершити Самого, бо це апріорі неможливо. Брем Стокер, Едгар По , Герберт Уелс та інші відомі та всесвітньо знамениті фантасти - то є лише бліда тінь від Миколи Васильовича. Лише Михайлові Булгакову , НМД, вдалося трішки наблизитися до Гоголя, та й то лише в одному творі. Можливо ще Гофман з "Лускунчиком", можливо ще хтось із невідомих чи маловідомих... ( Про авторів , що мають безпосередній чи опосередкований стосунок до ГАКу, я не говорю ). Це й не дивно, адже М.Гоголь був... гм... не зовсім людиною.... і багато з його жахів - це оповідь про те, що він на власні очі бачив ТАМ, ЗА МЕЖЕЮ...

Що ж стосується власне "Скрипки". Заплутаність сюжету - то є водночас і плюс, і мінус твору. Плюс - бо створює таку петлю в часі, на кшталт трилогії фільмів "Уперед в минуле"-"Назад у майбутнє". Мінус - тому що реалізація вийшла не на "12", а трішки нижче. А з петлями у часі не можна отак просто шуткувати, мусить бути обов"язково на "12", а як ні - то сам автор ризикує не потрапити назад у точку зборки.

Те ж саме стосується кульмінації. Кульмінація є, але якась вона така "недокульмінована", тобто від твору очікується чогось більшого, якогось карібського торнадо, якогось Ніагарського водоспаду, а замість цього отримуємо душ Шарко. Тобто, іншими словами, зав"язка твору набагато сильніша за кульмінацію. Автор не викладається на 100%, сачкує, а жаль : адже може краще. Деякі попередні твори автора це безсумнівно довели.

Також твору бракує, як справедливо вказували попередні критики, так званих "архаїзмів", хоча б я вжив іншого терміну , а саме : "питомих українських слів". ПРичому канва твору така, що ці архаїзми повинні працювати на контрасті у прямій мові різних персонажів, тобто у якогось діда цих архаїзмів має бути більше, а якогось менше - це й буде давати можливість розрізнити, який саме дід у цю мить веде мову.

А особливо мені не припав до душі початок твору, його перший абзац. Якось не так слід було б розпочинати, хоча якраз із цим недоліком можна було б змиритися, аби все інше відповідало.

Для мене було особливо новим зауваження пана О.Бережного про деяку невідповідність замків і особи Омелька, хоча це теж спірне - адже дія може відбуватися у "вигаданій Україні" на кшталт фентезійного "Середзем'я" .

Одним словом, для виправлення вищезазначених недоліків набиваюся у співавтори :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038802862167358 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати