Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Гоголівщина!!! "Рекомендувати іншим"

(Рецензія на твір: Скрипка Кривого Омелька. (ver.2), автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Опісля публікації цього твору Юрія Камаєва та "Страшного хутора" Коки Черкаського, починає вимальовуватися якась нова ГАКівська струя, з міцним містично-етнографічним присмаком і гоголівським колоритом. І це не може не радувати! :) Може варто було б поміркувати про це, в сенсі якогось специфічного конкурсу, чи особливої гоголівської тематики, що так зграйно пасувала б саме Гоголівській Академії! Коли мені щось конкретніше надумається з цього приводу - неодмінно напишу.

Щодо конкретних коментарів і зауваг до цього твору Камаєва, то мені видається він дещо незавершеним, так би мовити work in progress. Не тільки композиційно, але й стилістично. Олексій Тимошенко вже згадував про брак архаїзмів. А я б іще далі загострив увагу на цьому зі свого боку (особливо ж з огляду на свою любов до "мовної характеристики персонажів", за які мене дехто ганив :). НМД тут є чудова нагода і потреба збагатити мову дідів-оповідачів якимись барвистими рисами, притаманними кожному з них, аби читач міг легше розпізнати між епохами (і дідами). Різниця у щільности архаїзмів на кубометр тексту дуже допомогла б розрізняти між різними сюжетними шарами й оповідками.

До речі, мені сподобалося, що автор прислухався до поради щодо урізноманітнення імен. Адже такі речі є надзвичайно промовистими. Імена вказують не тільки на епоху, але й на георгафічні особливості. Герої з іменами Кривий Омелько і Панас, на мою думку, мешкають десь у Центральній України. Тому дещо дивно чути про королеву й зАмок... Якщо ж це відбувається десь на Волині чи в Галичині, Буковині тощо, де могли б бути королі й замки, то імена Омелько й Панас тоді звучать якось недоречно. Отже, це дрібниці, але надзвичайно важливі дрібниці, за допомогою яких можна створювати цілий образ і вельми заощадливо (з огляду на кількість слів) напаковувати його додатковими значеннями, нюансами, натяками, тощо.

Щодо композиції на кшталт цибулі - це цікаво й це варто зберегти, тільки трохи попрацювати над чіткою окремішністю кожного з прошарків тексту. І не тільки лексично, але й синтаксично також. Адже кожен з нас має різний спосіб висловлення думок. І ось це б я хотів побачити в цьому творі. Аби воно сприймалося не як оповідання Юрія Камаєва, а ніби справді підслухана автором розмова із записаного на диктофоні реального діда про байку иншого реального діда про иншого реального діда... що зрештою починало б десь вже втрачати межі реального і перетікати в містику.

Наразі, отримав задоволення від Камаєвої гоголівщини не менше, ніж від нещодавньої Кокачеркаської!
"Рекомендувати іншим". Пиши ще!
Щиро,
Олесь Б :)

П.С. Юрію, я помітив, що твої останні кілька текстів були дещо сируваті й не дуже ретельно вичитані. Можу зрозуміти коли ти поспішав раз чи два, але дуже прошу не перетворюй це на тенденцію. НМД, ліпше вже дай твору намаринуватися, вичитай кілька разів, хай воно постоїть і тоді повернися знову, перш ніж виставляти. На мій смак якість важливіша, ніж кількість. Успіхів. О.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040138006210327 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати