Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Янголи грали у преферанс...

(Рецензія на твір: Посмішка ангела, автор: Дара К.)

А йому снилися еротичні фантазії, у яких не було місця для неї...
Ви знаєте, Даро, відхрещуватись від своєї природи - неприродно, тож я не робити вигляд, що не читаю жіночої прози, іноді - о, позор на мої сєдіни - навіть романчики в дешевих паперових обгортках, хоч останнім часом - майже ні...
А ваша проза - вона дуже ніжна справжня, жива. Переповнена експресією вашого внутрішнього.
Бачите, можливо, мені бракує належного досвіду у сімейних справах, одначе моя скромна думка така - той (а вірніше - ТА), хто йде на такий серйозний крок, як укладення шлюбу і має намір його зберегти, повинна бути готовою до компромісів, до того, що рано чи пізно доведеться заплющити на певні речі очі, відпустити його - ненадовго, тоді він неодмінно повернеться, адже - це факт, - у чоловічої половини людства теж є своя природа, свій набір генетично-психофізіологічного матеріалу, у який, на біду, моногамія не вписується.
Так, мені можуть заперечити. Так, гнівна мораль ортодоксів може закидати камінням такі погляди. Але гляньмо правді у вічі. Який відсоток шлюбів перетинає 10річний рубіж свого існування? І скільки з них тримаються виключно на нашому довготерпінні, вмінні пробачати (ха-ха), взаємовідповідальності і теде?
Якщо ж людина відчуває себе не готовою йти на певні кроки, а живе виключно ілюзіями про вічне кохання, вірність до гробу та інші нісенітниці - уви, вона приречена на розчарування.
Горда і вражена натура просто піде, спаливши за собою мости. Можливо, вона навіть знайде нове щастя... Але. Ідеального сонця не існує. Рано чи пізно на ньому завжди вилазять плями. Тож... Чи варто прирікати себе на нові випробування, жити якимись очікуваннями, щоб потім - не дай Бог, та все ж - опинитися знов у вихідній точці?
Іноді звязуючим фактором стають діти - але то вже зовсім інша розмова. Нмд, це найстрашніше - рости з усвідомленням того, що двоє людей живуть разом, і тихо ненавидять одне одного, виключно через тебе. Цього допускати не можна в жодному разі.
Ну все, пора мені завязувати з цими гендерними проблемами.
Пробачте милосердно за таку розлогу рефлексію. Все якось так комплексно - кандидатський з філософії гряде, читаю Фройда, сиджу у Вернадці, спілкуюся з людьми.
На завершення - поділюсь особистим, вибачайте, просто дуже вже контекстно. У бібліотечній столовці на днях - познайомилась з надзвичайно приємним молодим чоловіком біля тридцяти років. Випили кави. Мило побесідували на предмет научно-філософських проблем. Наступного дня сиділи разом у читалці. Мало-помалу заприятелювали. А тепер вгадайте з трьох разів - чи попросив він у мене номер телефону і скільки років його штампу в паспорті?
От і кажіть мені про вічне кохання, моногамію і теде. Пробачте ще раз. Накипіло, мабуть трохи, чи що...
Щиро ваша

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026655912399292 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати