Дякую...уже написала)))) тим паче мені за лабораторний твір, якщо я його напишу, знайомий пообіцяв винагороду))))
Ваш твір читала своїй сестричці...Їй дуже сподобалось. У свої 10 років вона серйозно задумалась чому ж Сергіко носить їй портфель після школи...Може він до неї відчуває те ж саме, що й герой вашого твору до своєї однокласниці)))) Так що дякую Вам за те, що наштовхнули дитину на такі важливі роздуми..(До речі, Сергійко хороший хлопець. Дарує сестрі квіти...які зриває на моїй же клумбі)))))
Дякую!
Вам вдалося зловити ту "ностальнічну нотку" спогадів про дитинство. Адже і я, коли пишу про пригоди своїх героїв, теж намагаюся туди зазирнути, хоч на часину. Знаю, що відтворене мною було в дійсності - як не в моєму дитинстві, то в читача... Не могло ж не буть!... :))
Можливо, саме тому мої веселі халепи, які написані для дітей, залюбки читають читають і дорослі.
А про конкурс - дарма не пишете, тим більше, що до його завершення ще часу - дуже багато. Так що - спробуйте! врешті, жоден з конкурсантів нічого не втрачає, а навпаки ж - примножує...
З повагою,
