Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95690

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20713, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.84.65.73')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Сатира й гумор

Вікно

© Залєвський Петро, 23-01-2010
Мій Володечко у-лю-бив-ся. Хи-ги!.. Я знаю, що кажу. Ця думка давненько тім’ячко свердлить. Ще з весни за братухою неладне помічати почав. Правда, не з першого дня, ні-і.. Отоді ще, коли Володька смиконув Свєтку за кіску, я нічого лихого не запідозрив. І близько. Ну й дарма-а!.. Бо як тільки братуха відхопив книжкою по лобі, я й собі п’ятірню поміж сусідчині банти запустив... Разок. А що? І я такий! А ми хіба не брати′? Та коли що, то брат за брата – горою!
А Володька, гад, замість того, аби рятувати свою рідню від погрому метровою лінійкою, що необачно перебралася з класного кутка до Свєтчиних рук, сам до мене вишкірився:
– А ну не займай!
Отутечки й було мені глибоко задуматися, що то за оказія. Бо раніше, знаю, нас обох, те-є, десятою дорогою!.. Усі! Як станемо в глуху стінку, то... Коли хочете знати, нас і старші обминають.
Не можна, правда, сказати, що тоді на ходу я зовсім нічого не мислив – утік же!  Віддихавшись на коридорі, я вже спокійніше обміркував братову зраду:
– Підлизується! Згадав про контрольну. Голова!
І тут же братусі я все пробачив. Бо коли йому Свєтка дасть списати, то Володечка неодмінно перекине й мені. Що не кажіть, а він таки думає далі за мене. Як-то татко говорить – «з перспективою», о!..
Проте через два дні ми з Володькою дружно тягли додому щоденники з гарними червонопикими одиницями, а я не проминув єхидно запитати:
– Ну і? План не вдався?
– Який? – Володька покосив на мене оком.
– А то не знаєш! Хіба задарма по мені лінійкою? Позавчора?
– І правильно, що врізала! – гарикнув братуха, – нема чого!.. До Свєти...
Тю-ю... Я став, як укопаний, на дорозі, а Володечка посунув далі. Ніде правди діти, але й тоді до мене повне прозріння не прийшло, але туману в голову напустило. І найбільше оте, «перспективне» – не «Свєтка», бачите, в нього, а «Свєта»... Чого б то?
Чесно признаюся, що і я так сусідку називаю, але тільки подумки... А щоб так ото, нахабно... Та на всю вулицю!.. Хо – хо-о...
Туман у моїй макітрі почав розвіюватися аж тоді, як Володечка від самісінької школи тягнув два портфелі – свій і Свєтчин. Спантеличена сусідка не втямила спочатку братових намірів та намагалася вирвати свою сумку з його рук, але братусі вдалося накивати п’ятами. А я з відкритим ротом спостерігав, як за ним до самісінької хати бігла-лементувала наша відмінниця...
Далі – гірше. На Свєтку нагримала класна, що вона, мовляв, не дуже старанно почергувала в класі. А я ж точно знаю, що того таки дня чергував за неї мій, той, «перспективний».    
Тому я запитав у лоб:
– Любов?
Братуха сердито блиснув на мене, проте в бійку не поліз:
– Що ти зна-а-єш...
– Я-а? Хіба не бачив, як ти у її хвіртку потайки цвіточки тикаєш?
– А тобі що? – братуха сів на стілець, запустивши обидві руки в чуприну, – все без толку, все!..
– Не буде парочки – Петра й Одарочки? – гикнув я, неабияк задоволений тим, що тепер у  моїй голові – ніяких туманів. І ще – чого б то Свєті та за Володькою упадати? А я що?.. Гірший?
Братуха на моє іржання тільки махнув рукою та пішов з хати. Знічев’я побивши два мотоцикли в комп’ютерних гонках, я вийшов на вулицю. І то треба таке? Свєтку не поділимо... А коли вона Володьку відігнала, то й мені до неї якось... Ну те-е... Лячно...  
Я всівся на лавці, бовтаючи ногами. Ну що поробиш, га... Якийсь час я намагався слідкувати за павутиною, де погойдувався сонний павук. Та мої очі вперто раз-по-раз стригли сусідське подвір’я. Гляди, хоч на хвильку визирне. І ні про що не здогадається! Що я отут скнію. За тином. Якраз навпроти її вікна.
І раптом!.. Від несподіванки мої пальці самі втиснулися в дерев’яну лавку, а на долонях виступив слизький піт... Он воно що!.. Очі застелила в’язка пелена, а в голові загуділи буйні джмелі. А здогадайся, було, дурному раніше, чому Свєта вперто не звертала ніякої уваги на Володьку! Бо тепер... А-а-а-а... Я зажмурився, проганяючи ману... Та вона, Свєтка, стояла у своєму вікні і весело махала мені рукою. Джмелі змінилися на солов’їний хор, що витьохкував у грудях. Або зараз, або ніколи!.. Я притьмом кинувся до маминого квітника, де сиротливо ріс останній тюльпанчик. Нещадно висмикнувши квітку, рвонув до сусідчиного вікна. Свєтка, побачивши мене й мого цвіточка, що ляпнувся їй на підвіконник, показала мені язика. Вона всього-на-всього мила вікна. А зате поруч, поруч!.. Стояв щасливий Володька. Притримував відро з водою...      

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

Htwtyp

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Djdxbr, 05-03-2010

Ох же ж і братики...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саня Сакура (Чучаєв), 18-02-2010

P.S.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© валентин, 06-02-2010

вибачення

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© валентин, 06-02-2010

Написано добре

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Андрій, 03-02-2010

любов зла...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Victor Artxauz, 02-02-2010

я так і знав

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 30-01-2010

шкільна любов...то є така хвороба

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Анастасія Грім, 29-01-2010

Нас на бабу промєнял...

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 28-01-2010

Нормальок

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© koka cherkaskij, 27-01-2010

Вічна тема

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 27-01-2010

Мило і оригінально

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Академія, 27-01-2010

Дуже добре!

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Зоряна Львів, 25-01-2010

Ой, і добре ж!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 25-01-2010

жертва кохання

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© VIP, 24-01-2010

От чесно

© Надія, 24-01-2010

згадки із дитинства

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ден Комізі, 24-01-2010

"Лабораторне"...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 24-01-2010

Перспективно... і дуже.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© коник єгор, 24-01-2010

Зараховано!!! ))))))))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Росткович Олег, 24-01-2010

Ой, іще більше,

На цю рецензію користувачі залишили 9 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 24-01-2010

Щасливий Володька?

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Олекса, 24-01-2010

Зачепили таки

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дара К., 23-01-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© ох, вже цей Петро Залєвський, 23-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73844504356384 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …