Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Фатум (конкурсне оповідання)

(Рецензія на твір: Конкурс оповідання ЛАБОРАТОРНА РОБОТА, автор: Академія)

Фатум
Мене наче пронизало струмом, я невільно відсторонився на півкроку від дружини, притишив ходу. Дружина продовжувала розповідь про свою вигадливу подругу, яка ввесь час ділилася новими кулінарними відкриттями… Але я дружину не слухав – із величезної скляної вітрини найближчого будинку мені махало рукою чарівне створіння… Що ВОНО чарівне мені визначилося миттєво: скрадливі обриси обличчя за вітриною домальовувалися в уяві самі собою, а на перший план погляд охопив дві спокусливі «лабораторні колби» на відповідному місці, які стрибком переходили за посередництва картатої сукні на два обриси, котрі без геометричного лекала годі намагатися відтворити. Звичайна річ, що всі сукні світу колись закінчуються, але в моєму випадку це закінчення, мабуть, і викликало отой пронизливий струм, котрим я поділився на самому початку. Тим паче, що підняті руки ЇЇ підняли і край картатої сукні, виокремлюючи дві корінфські мармурові колони, що їх могли створити тільки найдбайливіші правиці та лівиці всесвітньовідомих скульпторів.
…Як те СТВОРІННЯ мене помітило, я не знаю, але мої губи розпливлися самі собою у найбезглуздішу усмішку, а рука, обачливо ховаючись самостійно від дружини, зробила швидкий і непевний рух у відповідь ЇЙ. Моя рука була обачливіша від мене, адже тільки присутність дружини завадила мені кинутися відразу до вітрини.
Вигадливість мене ніколи не підводила, тому вже за декілька кроків довелося запропонувати дружині закінчити розповідь про рецепти вдома, бо я згадав про доручення свого начальника знайти за вихідні дні… одним словом, я знайшов, що сказати так, щоб не тільки сам, але й дружина повірила в це. Помилки за таких екстремальних дій теж виникають самі собою, бо я ще «ляпнув» дружині, що забіжу до ближнього туалету, а то щось вранішній суп напрошується на прогулянку. Дружина якось підозріло глянула на мене, але я вже не звертав уваги на дрібні деталі.
…Хитро направивши свою спортивну фігуру до місця розміщення вбиральні, за декілька десятків кроків я різко змінив азимут, далі – ще раз, а про наступний напрямок ви вже здогадалися самі.
…Я не буду розповідати, про амплітуду моєї кардіограми, коли наближався до заповітної вітрини. Ішов я збоку, тому чітко не бачив, що там діялося за тією вітриною. Інстинктивна обережність все ж примусила мене зупинитися, озирнутися, глянути – чи моя краща половина не затрималася десь тут. Служба в армії далася взнаки – найпильніший розвідпогляд не виявив присутності відшукуваного об’єкту.
…Ось і вітрина… Проте за нею виднілася вже ІНША фігура, хоча картата сукня все-таки проглядалася далі за склом. Підійшовши ближче до вітрини, звернув увагу, що ІНША фігура махає мені рукою і усміхається. Власниця картатої сукні теж підійшла до скла і, усміхаючись, продовжила протирати скло.
…А що я? Звичайно, в ІНШІЙ фігурі я не міг не узнати свою дружину.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041515827178955 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати