Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Над текстом ще треба попрацювати

(Рецензія на твір: Спогади про дитинство, автор: Катерина)

Дивний текст.
Слово «завжди» невдале. Можна написати «Ще змалечку».
«З дитинства моє тіло і врода була некрасивими і була схожою на гусінь.» Хто був схожий на гусінь: тіло, врода, чи весь Ваш образ в цілому? Якщо останне, то просто додайте «я», перед другим «була».
Враховуючи те, що слово «була» вже кілька разів вживалося, то доречніше сказати не «А мрія була», а просто «Я мріяла».
«На щось таке, що радувало б око людей, доставляло б ним радість та щастя» - тут про радість говориться двічі, слово «ним» краще замінити на «їм», а взагалі, другу частину речення я б написала так: змушувало б їхні серця битися у ритмі захвату и щастя.
«але не побачила ту дівчину, яка була, а нову – прекрасну…»
На мій погляд теж невдало... «на мене дивилася прекрасна незнайомка, але це була я!», можна так, а можна підібрати слова ще кращі.( героїня мало не знепритомніла, тож речення повинно відображати її шалене здивування)
Але все це технічні дрібниці.
Хотілося б поговорити про суть. А вона полягає, в тому, що жила собі гидка-бридка дівчинка, яка «якось зранку» перетворилася на прекрасну не то дівчину, не то метелика. Перетворення раптове, абсолютно несподіване і можливо навіть не очикуване. «Моє тіло стало тендітним та красивим, а на спині – з’явились « крила»» Дійсно з’явилися крила, чи то героїня так зраділа, що відчула, що від таких почуттів у неї наче виросли крила?
Власне саме «політ» описаний найкраще.
Правда, незрозуміло чому, при великій любові до метеликів, замувчується така стадія розвитку, як «лялечка»? До сюжету підходить: бідна гусінь настільки страждала від власної «вроди», що вкрилася панцирем недовіри до оточуючих чи ще щось, перетворившись на лялечку. А вже потім...
Останні слова тексту для мене стали несподіванкою - «все може стати реальністю завдяки власним зусиллям!!!». Я все перечитала ще раз, але не знайшла жодного «зусилля», яке допомогло тій мрії здійснитися. Чи прокинутись і вийти з будиночку до озерця і є ті самі зусилля? В тексті причиною перетворення бачиться більше непідвладне поясненню чарівне дійство, ніж зусилля цієї гусені.
Текст красивий, але його краса обсипається, коли вчитаєшся глибше.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.031294107437134 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати