Я завжди себе порівнювала з метеликом! З дитинства моє тіло і врода була некрасивими і була схожою на гусінь. Так, на звичайнісіньку гусінь, з «багатьма ніжками», які несли мене вперед до мрій, до цілі…
А мрія була перетворитись на щось прекрасне. На щось таке, що радувало б око людей, доставляло б ним радість та щастя. Йшли дні, тижні, місяці, спливали роки. Якось зранку я прокинулась, посміхнулась сонячному промінню і вийшла зі свого будиночку до озерця – то мало не знепритомніла від шаленого здивування побачивши своє відображення, але не побачила ту дівчину, яка була, а нову – прекрасну…
Моє тіло стало тендітним та красивим, а на спині – з’явились « крила». Ні, не такі, як у мухи, - у мухи крильця, а в мене – справжнісінькі крила, розмальовані кольоровими барвами, з ідеальною формою та неймовірним візерунком.
Якусь мить я мовчки стояла, заворожена власною красою. А потім злетіла… Ні, це був не просто політ, це була довгоочікувана воля. Я танцювала, злилась в нечутний танок з повітрям, кружляла, насолоджувалась життям і побачила вдалині прекрасні квіти, доторкнутись до яких мріяла ще в дитинстві. Прилетівши туди я обережно торкалась кожної квіточки, ніжно та трепетно лоскочучи їх своїми крилами.
Тому мрійте!!!! Дозвольте фантазії Вас огорнути і захопити у дивовижну подорож мрій, де все може стати реальністю завдяки власним зусиллям!!!
