Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2624
Творів: 47925
Рецензій: 92729

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Інтелект, переобтяжений зайвою серйозністю.

(Рецензія на твір: Про білі шкарпетки, масову людину й життя, що немає смаку., автор: Юрій Кирик)

© Наталка Ліщинська, 04-01-2010
Чому масова людина - це гірший варіант, ніж обранці-мудрагелі? Снобізм сучасних критиків мене іноді вражає. Хіба не краще (але це важче) пропонувати читачеві, слухачеві, глядачеві свій якісний продукт, а не нарікати на його зіпсуті смаки? "Володар перстенів" - успішна книга (і кіно), звісно, можна вважати цей продукт не вартим уваги рафінованого інтелектуала. Та мені шкода, якщо він не прочитає цього тексту тільки через те, що масовий читач захоплюється книгою. Боротись із відвертим несмаком можна пропонуючи хороший продукт, а не створювати еліту на зразок колишньої гнилої аристократії.
Даруйте, та єпископ чи папа за часів Мікеланджело міг найчастіше бути не лише поціновувачем його творів, але й найстрашнішим розпусником, вбивцею і жахливим моральним виродком. Меценатом, що не лише захоплювався творами мистецтва, а й полюбляв спати зі своєю, наприклад, донькою. Аристократія, про яку Ви згадуєте, взагалі вирізнялась не так вмінням слухати Баха, як пиячити, користуватись правом першої ночі, отруювати конкурентів на престоли, воювати, випалюючи при тім масових людців.
Не бачу сенсу в рафінованому мистецтві, яке надто мудрагельське. Якщо воно несе у собі потужні ідеї добра, воно обов"язково буде масовим та успішним не на короткий термін, а стане класикою. Попсняк - це лише піна, що швидко опадає, а справжні перлини - важкі та залишаються у Вибраному людства. Та в наші часи без піни (попсняку), моря (масового споживача), не народились би й такі щедрі розсипи сяючих коштовних перлинок (шедеври мистецтва).
З повагою,
Наталка

Звісно, що я перебільшувала, говорячи про ВСЮ аристократію, але, погодьтесь, якщо взяти геть усіх правителів від Навуходоносора чи Рамзеса до Путіна або Буша, то не можна сказати, що я неправа. Ну, десь знайдемо гарного філософа, астронома, вченого і володаря Улугбека, як виключення із правила, але переважаюча більшість усіх цих Неронів, Чінгізів, Олександрів, Адольфів, Йосифів, Джоржів - жорстокі монстри. Те ж стосується еліти, чи то пак аристократії. Ми можемо нарікати на сучасну, котра возить коханок у Париж на шопінг на літаках, але вони нічим особливим не вирізняються поміж своїх попередників. Завжди так було. Графья Шереметьєви теж великих актрис використовували не лише на сцені. О, звичайно, сучасні також меценатствують на Венеційських і всіляких різних бієналє, фестивалях й т.д., але то так, імідж вимагає показуватись освіченим, добрим дядечком, під крилом якого розквітають митці, спортивні клуби та співачки. :-) Тож не варто обвинувачувати мене у більшовизмі, яко історику, мені важко погодитись із Вами. І не дарма геніїв ті ж аристократія чи королівські родини часто-густо або не помічали, або тримали в якості екстер"єрних песиків на прив"язі своїх дворів. А іноді просто дозволяли їм здихати з голоду в нужді, влаштовуючи, водночас, шикарні дійства-свята на свою честь. Геній у всі часи - це, радше, явище на противагу, ніж явище завдяки комусь або чомусь.
Якщо говоримо про літературу другої половини ХХ- початку ХХІ ст., скажімо, підліткову і дитячу, то маємо розквіт фентезі, отже, гобіти Толкіна, "Гарі Поттер" Роулінг, туди ж можна віднести "Хроніки Нарнії". Якщо брати інший вид мистецтва - кіно, то, мабуть, із тої ж опери нереалістичного: "Соляріс", "Сталкер", "Термінатор", "Чужий", "Матриця", "Володар перстенів", "Гарі Поттер", "Аватар". Завважте, пане Юрію, називаю виключно масово популярні твори, спеціально обираю такі. Ваш ще один опонент (Віктор) має рацію, що народна любов - то щось більше, ніж промоушен рекламістів. Без масовості митцю знову би довелось плазувати перед аристократією, деякі так і чинять, та тепер хоч є вибір. Можна спробувати продати свій продукт масовому споживачеві. Якщо купить, то на хліб з маслом вистачить. Не купить, то зможеш іншою працею також заробити та прогодувати себе. Хіба серед багатомільйонної маси не знайдеться багатьох зі смаком? Далебі більше, ніж поміж купки аристократів.
Я теж хочу Вам подякувати за цікаву й коректну дискусію, пане Юрію! І спасибі, що читаєте мої тексти - приємно довідатись! :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 05-01-2010

Навіщо ж отак большевистськи революційно? – усіх одним махом?! Дозволю собі зауважити, що далеко не уся аристократія була гнилою. Із цим навіть Маркс не погодився б, ( Енгельс йому б не дозволив...) Та Ви й самі це добре знаєте.
Аби погодитись з Вами, Наталю, чого б щиро хотів, бо із задоволенням Вас читаю, і що б укласти русло нашій розмові, мусів би, принаймні, знати, хто на нині, згідно Вашої думки, є тими коштовними перлами?
Вдячний, що включились у роздуми. Творчий процес обов'язково дасть результат.
З повагою, Юрій.

© Юрій Кирик, 05-01-2010

Дозвольте отут приомститись? Бо я не посмію такому сивому дядькові писати окрему рецензію :)
Повністю не згоден! Геніальність і масовість не настільки взаємовиключні категорії, щоб ось так протиставлятись! "Маленький принц", "Аліса в країні чудес" - твори написані досить простою доступною мовою, твори надзвичайно популярні, тобто сміття?
А чи не вищим ступенем генаільності автора є донесення до масових кіл своєї філософії, "правди життя"?! Зрештою, а кому потрібна ота література "для обраних"?
Знаєте, мені інколи здається, що інтелегенція плескає деяким творам, не сприйнятим масами лише через те, щоб не здаватися такими ж дурними, це щось типу причти про голого короля..
Погоджуюсь, що є твори, які тримаються виключно на рекламі, т.з. "бренди".., але народні любов це набагато більше, ніж іграшки маркетологів.
Камю казав, "хочете стати філософами - пишіть романи", тому не треба пафозу на кшалт "ви мене не розумієте, отже я геній, а ви голота без смаку".. У нас на сайті з"явився один автор (без імен), який попадає в рейтинги лише через те, що кожен за обов"язок вважає дорікнути на його бездарність, але ж він не став геніальним через нерозуміння його більшістю?
І щодо ринку: "сама культура нікого і ніколи ще не прокормила" (мій викладач), спочатку потрібно накормити масу, щоб тягтись до шедеврів, коли немає хліба і води - не шукають устриць і вина столітньої витримки. До речі, а вишукані устриці хіба смачніші за хліб, випечений турботливою бабусею, яка не знаю хто такий Ніцше?
Без образ, але надто ідеалістичний розмисел, утопія, без шансів на реальність..

© Victor Artxauz, 04-01-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.49947595596313 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …