Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46394
Рецензій: 90549

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Дійсно - чудова робота

(Рецензія на твір: Мені наснилась революція у Львові..., автор: Іван G.)

© Михайло Карповий, 02-01-2010
Я би сказав - філігранна. Пані Михайловська була абсолютно права: я впевнений, що і я думками повертатимусь до цього вірша в майбутньому. Вірш зроблено на високому ідейному і художньому рівні. Якби я захотів процитувати місця, що мені найбільше сподобалися, мені би довелось зацитувати вірш повністю.

Але мушу відзначити, що особливо вразила мене рима "весни-зими" в першій строфі і вся остання строфа:

Ми були не рабами, а панами, як потужно звучить бУли замість булИ - очевидно, наголос зміщено для того, щоб одразу стало ясно: революція дійсно має місце у Львові
Ми були слідчими, і суддями, й катами, знову - бУли
Вершителями наших доль й життів!... це ключовий рядок: вершителями (слідчими, суддями, катами) НАШИХ доль й життів. Тобто, судили і катували самі себе? До речі, спробуйте прочитати "доль й життів" вголос - яка це музика!
Але закінчився і цей найкращий з снів, і отримували від самокатування неабияке задоволення, раз сон був одним з найкращих
Як рідко сняться сни такі чудові, і найчудовіших
Мені наснилась революція у Львові... свят-свят-свят...

Дякую, вельмишановний пане Іване, за насолоду! Щироваш,

Карповий

Михайле, перепрошую за відсутність авторизації - чогось не хоче йти з цього компа. Так, я цитату цю й мала на увазі - але навіть не знаю: чи то з нею не погоджуватися, чи інакше трактувати... Тобто, вважати, що в ній не йдеться про наш випадок:).
Ще раз хочу сказати, що я не така прихільниця кривавих розбірок, як може здатися з моїх висловлювань. Але тема цього вірша змусила мене задуматися, й повертатися до неї в думках. Власне, про це я й написала в своєму відгуку - не дуже чіткому. Але що ти хочеш - це ж була новорічна ніч))))
Дякую за толерантне ставлення до моїх не дуже зачесаних думок і принагідно хочу сказати - гарна вишиванка на твоїй новій фотці. Наче подільский орнамент - хоча важко роздивитися подробиці ))).
Щиро, Галина М.

© анонім (77.120.145.—), 04-01-2010

Та що там вибачатись, яка там настирливість? З тобою приємно спілкуватись. Отже, до твого питання: невже будь-який порядок, що існує, - від Бога? Я в цих речах не копенгаген, але знаю, що це біблійний вираз. Трошки пошукав і знайшов цитату: "Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога" (послання апостола Павла до Римлян, розділ 13, вірш 1). Так що якщо вірити Павлу, то таки так. Від Бога.

© Михайло Карповий, 04-01-2010

Ні, ну точно в останній тиждень перед Різдвом не годиться бути такою кровожерливою :)
Все, погоджуюся: всі революції - зло, будемо йти шляхом Ганді, і чекати, коли у наших ворогів прокинеться сумління. А тоді обіймемося з ними і розцілуємося :)
а рими точно треба краще добирати.
Шановний пане Іване, хоч Ви і не відгукуєтеся, але я теж вважаю, що проза - то точно Ваше. А над віршами, мабуть, треба ще працювати.
З побажанням веселих свят, Галина М.

© Галина Михайловська, 03-01-2010

Михайле, вибач за настирливість - але я дійсно не розумію: невже будь-який порядок, що існує, - від Бога? І якщо хтось зорганізував колись гру за такими правилами, що нас треба трохи й інколи пасти, увесь час стригти, а коли буде потреба, то й на м ясо пустити, то ми маємо, як отара, покірно ходити зі стійла на пасовисько й назад? А якщо зламаємо огорожу, і не виправдаємо надій наших "добрих пастирів", то вчинимо зле? Ну, добре, якщо ми вівці, то просто розбіжимося, хто куди... Але якщо ми такі собі - з рогами, зубами та копитами :), і трішки когось, хто буде заважати, на роги візьмемо - невже це буде гріх з нашого боку?
Знаєш, я коли дивлюся по ТБ кадри, як на кориді зацькований бик не витримує, і випускає кишки тореадорові, а тоді ще й глядачів потовче добряче - то щиро радію за бика.
Може, й недоречна аналогія, не знаю.
Галина М.

© Галина Михайловська, 03-01-2010

Та ну, революція... Революції задумують генії, виконують злочинці, а користується ними всяка сволота. Після революції ідуть термідори, громадянські війни та інші маленькі радощі життя. От наснилися ж пану Івану "річки крові, море крові".

© Михайло Карповий, 03-01-2010

Ось, я дуже рада, що наши смаки щодо прози пана Івана Г. співпали.
Я була б рада теоретично поділити й твою тезу щодо наполегливої та спокійної праці, але така праця потребує часу. Можливо, саме наше право на цей час й доведеться відстоювати із застосуванням сили.
Взагалі, наша ситуація досить парадоксальна - справжньої революції в нас не було, але контрреволюція, поки що повзуча, є та активно діє.
Але це розмова, мабуть, не для святкових та передсвяткових днів.
У такі дні хочеться вірити в дива - що згинуть наші вороженьки як роса на сонці...
Щиро, Галина М.

© Галина Михайловська, 02-01-2010

Щодо прози пана Івана - див. http://gak.com.ua/review/16147 і зверни увагу на дату тієї рецензії.

А справжня воля твориться не кров'ю, а спокійною і наполегливою працею.

© Михайло Карповий, 02-01-2010

Михайле, мабуть, ти помітив, що я високо оцінила насамперед оповідання пана Івана. Можу назвати ті, які мені здалися найбільш яскравими. Це "Шість смертей Іцка-кравця", "Чудний Мирон", "Одного поганого дня". Я знаю. що ти зазвичай не рецензуєш прозових творів, то, може, на ці оповідання не звернув уваги. Мені здається, що в них глибокий, гуманістичний зміст поєднується з вдалою художньою формою.
Щодо техніки віршування - звісно, з тобою важко сперечатися. Прочитала цей вірш ще раз, наче твоїми очима, - дійсно, ти правий по всіх пунктах. Але в цих рядках йдеться про речі, про які не можу не думати. Думати і мріяти - то різні речі, хіба ні?
Важко не думати, не бачити того, що є: можливо, справжня воля здобувається тільки кров'ю. Це було в історії інших народів - чому наївно сподіваємося, що нашу волю нам хтось подарує? Можливо, треба бути готовими й до цього. Можливо, треба зрозуміти, що ціна може бути й такою, і рішуче пристати на будь-яку ціну, і тоді, і саме тому, не доведеться сплачувати таку страшну ціну.
Бачиш, навіть в прозі важко сказати про такі речі. І майже ніхто не говорить. Тому спроба пана Івана підняти цю тему справила на мене враження. Я не сприйняла і не сприймаю ці рядки як заклик. Але не думати про такі речі було б великою помилкою.
Не знаю, як там у Львові, а у Харкові, хочеш чи ні, насниться революція, землетрус, цунамі, що завгодно, бо жити далі так, як ми тут живемо, просто неможливо.
А рими - то твоя парафія, тобі й карти в руки.
З повагою, Галина

© Галина Михайловська, 02-01-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.65755605697632 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …