Мені наснилась революція у Львові,
І річки крові, море крові,
Чорні з червоним прапори,
На вулицях здіймались догори,
Людям набридло чекати до весни,
Усі стомилися від довгої зими...
Палали банки, бутіки, готелі,
Були пожари ті криваві та веселі,
І замість снігу на землі розбите скло,
І чорний дим творив у небі тло,
Ми смак свободи чули на губах,
І він стирав у душах наших страх...
Ми були не рабами, а панами,
Ми були слідчими, і суддями, й катами,
Вершителями наших доль й життів!...
Але закінчився і цей найкращий з снів,
Як рідко сняться сни такі чудові,
Мені наснилась революція у Львові...
