Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Цікавий задум,

(Рецензія на твір: Театр біля води., автор: П.Домаха)

та, на мою думку, не вистачило ефектного фіналу, пане Петре (можна на "ти"?).
От здається, що якась остання краплина наповнила цеберко тепрцю головного героя, щось сталося, якийсь злам назрів, невже він біснувато кричить задля жінки в авто? Ні, чомусь його потягло туди, на річку... І дід там не випадково сидів. Ви ж знаєте, що випадковостей не буває... Тільки пшик наприкінці. Краля-ляля виставила ніжку, проштрикнула (у Вас русизм "проткнула") підборчиком пісок та видала монолог, що не тягне на фінал. Знаєте, що викликає образ річки в уяві? Вічні зміни, але, водночас, завжди все повторюється. І є у Вас ці буддистські мотиви, на початку точно є! Та й дід - класний образ - перевізник чи рибалка у човні, це теж дуже впізнавана аналогія, філософська, релігійна. А потім все зійшло на пси... Ви по-інакшому, ніж інші письменники, вирішили прописати фінал. Це плюс. Та вийшло дрібнувато, дуже приземлено - це вже мінус. Забракло мені, пане Петре, міцної жирної крапки чи знаку оклику наприкінці. Не ображайтесь, але для Вас існує висока планка, яку Ви цією мініатюрою не взяли поки. :-)
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044999122619629 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати