Круте Баранівське узвишшя попереду і суцільний сивий дим над Пслом. Ріка зовсім не хотіла віддавати внутрішнє глибинне тепло. Укривалася густим туманом, як пуховиком. Напевне чекала перших теплих променів. А сонячний диск ще тільки всівся на вершечку гори. Ось-ось відштовхнеться від неї та щедро затопить долину світлом.
Переїхав міст, і тут щось перемкнулося у душі. Зупинив авто під горою. Розвернувся на пустому шосе і помчав луками до Псла. „Такої нагоди більше не буде” – подумалося.
На пляжі різко загальмував. Задимлена ріка проглядалася поміж вербами. Скоріше вже... Несила терпіти більше. Рвав одяг і жбурляв куди попало, допоки не зостався зовсім голий. Коли здійняв руки над головою – довга тінь, якась непевна і розмита, торкнулася краю води.
- О тисячолітній Псел! Ординцями топтаний і плюндрований тисячі раз. Біжиш... Не зупинити тебе. Будеш так же невпинно бігти і після мене, коли стану клаптем твого туману. Дай же наостанку обпитися тобою до нестями. Бери моє тіло, нужденне, нікчемне і тлінне! Я – порох, дрібна піщинка, я тільки мить на цій землі...
Промовив, та й побіг у ріку...
Старий дід уже годину сидів у човні-довбанці на Пслі. Ровесники з човном, яким разом перевалило за 150 років. Тут за вербами, на глибокій вирві ловилися лящики і навіть сом. Але що це?
- Шо той голий, біснуватий кричить? Кинув машину. Точно божевільний. Втопиться на моїх очах. О, Господи! Одверни і заступи! Він біжить сюди.
- Діду! Агов діду! Куди ж ви? Я вас не вгледів. Лише скупаюся і поїду геть.
Та дід не зважав. Щосили налягав на єдине весло, перекидаючи його з боку – набік. Вудка випала з вузького човна і волочилася позаду на волосіні.
З відкритих задніх дверей авто висунулася струнка жіноча нога. Якось невпевнено проштрикнула білий пісок гострим підбором, шукаючи тверді.
- Оце слухала твій пафосний монолог. Майже як у театрі. Так пристрасно... І до ріки...”Бери моє тіло...” Любий, а куди щезає твоя велемовність у ліжечку зі мною? Ні словечка. Роздуваєш ніздрі та сопеш...
Видовжений акриловим нігтем палець вправно збив попіл сигарети на пісок. Нога повільно засунулася у черево автівки. Двері ображено зачинилися.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design