Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ой, як класно!

(Рецензія на твір: Трішки крові!, автор: Victor Artxauz)

І про вбитий фікус, і про малого шизофреніка, котрий поки що ляльки ламає, і про того, хто хоче нарешті пуститись берега й приплисти в божевільню! Браво! В улюблене це!
Тепер трішечки критики. Остання мініатюра, ось цей абзац:
Колись я неодмінно подзвоню тобі і вимовлю хриплим стомленим голосом: «Більше так не можу…, забирайте мене..» , а ти посміхнешся, впізнавши мій голос і відповіси: «так, пане ІКС, ми чекали вашого дзвінка, ваша палата чекає вас. Тут завжди знайдеться місце вашому божевіллю, тут ви будете вільні. Ми вас не вилікуємо, навіть не намагатимемось повернути до реальності… Ми вам дозволимо жити своєю ілюзією… Ласкаво просимо в божевільню!»…
Він задовгий, його різати треба, позбавлятись від повторів "божевілля". Досить один раз акцентовано наприкінці повідомити читачеві про те, що герой прагне і боїться потрапити в дурку, звільнитись нарешті, втекти туди. Якось так приблизно:
Колись я неодмінно подзвоню тобі й вимовлю хрипким стомленим голосом: «Більше так не можу…, забирайте мене..» , а ти посміхнешся, впізнавши мій голос і відповіси: «Так, "швидка" вже виїхала, чекай!" Я запитаю: "Вони мають гамівну сорочку!" Ти радо повідомиш: "Звичайно! Тобі тут буде добре разом зі своїм божевіллям, хлопчику!"
Спасибі, пане Вікторе, за цю чудову трійцю. :-) До речі, чи могли би ми перейти на "ти"? Трохи напружує офіційність у спілкуванні...
Рекомендую із задоволенням,
з повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026253938674927 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати