Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ех, пане Миколо....

(Рецензія на твір: Оповідки В.В.Гладкого, автор: Микола Цибенко)

Як же тут мало на ГАКу буває нарисів. Чи й зовсім нема... а це взагалі-то - дуже потрібна справа - не заради похвальби, а щоб пам"ятали...
Пригадалося - якось навесні із дітьми ми вирішили дослідити (дитяча ініціатива) можливі місця масових захоронень померлих у 33-му на сільському кладовищі. Звісно - в старій його частині, де хащі та хрящі. Зрозуміло, що там усе зрівняв час та зелень - я то знав наперед, що нічого точно там не побачимо, але ж пішли: трава, барвінок, хащі, розламаний трухнявий хрест...
На запитання дітей, хто ж був похований під тим хрестом де й могили вже нема, я дійсно ж не знав, що відповісти і тому відповів, що то забуття. Що тут те, що з нами буде через яку сотню-півтори років - ні імені, ні прізвища і навіть могили.

А в подібні ігри з даруками другої світової грався і мій батько - коли пасли колгоспну череду, знайшли снаряд, додумалися вкинути його у вирву (село ж бомбили - то я описав у опвіданні "Дуб") і, закидавши сухою бузиною, підпалили. І снаряд таки "ухнув". Добре, що не здогадалися стояти біля краю воронки та чекати, длубаючи в носі. Залягли. осколки аішди або доверху, або в землю. А капсюлем від снаряда (то вже інший випадок) таки знесло частину погрібника. Знаєте, ото в повоєнні роки такі будувалися над погрібом - у формі трикутного намету. Молоточком тостукалися якось, добре, що рук не відірвало.
Оце таке.
З повагою,

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026840925216675 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати