ооо, тому наші бабаї скоро завоюють світ, попхавши іноземних гремлінів, гномів і тролів!
бачте, як воно, можна сказати, що бабай - то один з факторів національної самосвідомості:))
дуже цікаве спостереження, щодо національності бабая, пані Уляно :). Мій чоловік народився на Далекому Сході, але в українській родині - хоча виходцями з України були баби та діди, а батьки, звісно, - вже просто радянськими людьми.... У віці трьох років він потрапив на Україну. Пішов до дитсадочка. І першого ж дня нажахав бабаєм до сліз усіх діточок під час тихої години. Вихователька була в розпачі, і вичитувала його матусі - навіщо та оповідає дитині такі жахіття.... Тобто, бабаї є скрізь, де є українці. А нашого цвіту, як відомо, - по усьому світу :)
Щиро, Галина М,
ой, як приємно знайти однодумця! бачте, ще одна особливість бабаїв - що вони лише українські, наші, рідні... в будинках іноземців живуть зовсім інші створіння:)
