Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Вам вдалося

(Рецензія на твір: власний херем, автор: Сана)

Як на мене, якщо порівняти два твори, що Ви виставили тут, перший відображає якийсь шматок реальності, а другий - створює нову реальність. Він здається мені набагато цікавішим. І, хоча в мене є сумніви щодо того, чи ватрто копирсатися в отих суїцідальних настроях - наче б Льва Толстого з Анною Кареніною й досить - але в цьому тексті Вам вдалося створити цілком нову картинку, і вона так і стоїть в читача перед очима. Дуб з голим гіллям, трава, що її хилить нічний вітер, падучі зірки, що креслять візерунки на небі - декорація вражає. А плащ, кава і черешні - це взагалі щось. Ви вірно ввійшли в оповідь, без пояснень, без виправдань. От кава з надбитого горнятка, от червоні черешні в кишенях плаща - отак є, й усе. Чудово.
Вихід, як на мене, менш вдалий. Якщо все - це вічна мука героїні, то чому вона (мука) змінилася?
Чому біле сніжне небо страшніше за чорне, таке ж байдуже?
Чому розірвався в якомусь місці отот час, що мідним обручем лежав коло ніг героїні? (мідний обруч часу - теж класно)
А якби кінець зробити таким же невимушеним, без "закруглення", як і початок?
Наблизити читача, дати йому побачити, відчути, і не пояснюючи, відсунути цю картинку, щоб вона знову стала просто однією з зірок на чорному небосхилі...
...Звісно, радити легко, а зробити складніше. Але на те Ви і автор :)
Щиро, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027019023895264 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати