Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ні

(Рецензія на твір: Груші з медом, автор: Василь Тибель)

Пан Цибенко знову може сказати, що аргумент "такого не могло бути" не переконливий. Але на війні всі психи. На передовій лінії нерви не витримують. Особливо нерви радянського солдата. Німці тримали на передовій своїх солдат тиждень - потім два тижні відпочинок у близькому запіллі. А радянського солдата з передової могли тільки винести. Ним його власні керівники не переймалися.
Найбільша мотивація у солдата воювати - то не негативні емоції на ворожу армію, а бажання не дати їм убити себе. Встигнути убити їх до того, як вони встигнуть убити мене.
І потім: два роки вдавати, імітувати, робити підробку, фальш? Невже Ваш герой настільки непорядна людина? Здається, порядна людина має бути щирою. Ну зміг би він кілька боїв поробити клоунаду, припустимо. А потім би совість заїла. Як не за себе, то за інших. І чим ті побиті, розірвані, покалічені, що сиділи поряд з ним у шанцях, менше "такі як він" за тих, що сиділи у шанцях навпроти? Слушну думку висловлювали інші рецензенти.
Хіба може дід навмисно навішав хлопцям лапші на вуха з якоюсь своєю "виховною метою"?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04507303237915 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати