Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ДВС МУЮ, автор: Ольга Д.)

Дуже насичено - людьми, долями, емоціями головної героїні на порівняно невеликий обсяг тексту.
Для декого із авторів це могло б стати і недоліком твору, але тут, без сумніву, творча вдача. Чи то через гарну мову, чи просто через дивне відчуття: немов окремі яскраві картинки віддзеркалюються в трохи збляклому дзеркаолі, ледь порушуються пропорції і вондочас з"являється щось таємниче.
Сподіватимусь, продовження таки буде. Хочеться дізнатися більше і про долю Радмили, особливо після натяку на те, що бідоласі довелося скуштувати тюремної баланди, і про ще один принцип дії родового раритету. До речі, нічого собі подаруночок нареченій! та й про те, що змусило партійного функціонера одружитися із донькою каторжанки, що має дворянське коріння.
От виникло єдине запитання: Амалія, схоже, була розумною жінкою, до того ж, немало постраждала від радянської влади, тож повинна бцути дуже обрежною. Рада-Мила для своїх років - недурна, про характер, що мусив скласитися при такому вихованні, краще промовчу, але розвинена для своїх років, ще й як. Невже бабуся, чуючи "гру" онуки, не пояснила, що таке краще не повторювати вголос навіть удома, тим більше, маючи такого братика: почує, бовкне щось п"яним, хтось із приятелів донесе куди треба - і батько, і дядько опиняться у в"язниці.
Щиро,
Тала Владмирова

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043016910552979 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати