Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ГАНУСЯ (уривок із чужого життя), автор: Ніка Нікалео / Veronica)

Мене от зачепило передостаннє речення. Оте "колись сповнена дитячими голосами хата".
Турботлива сусідка, племінниця, що щирор співчуває немічній тітці, малий унучок... Ні, старісить могла б бути і гіршою. У тому ж будинку для престарілих, не дай боже нікому туди потрапляти.
Але де ж поділися оті власники дитячих голосів? Чи не з цим пов"язане пекло героїні? Поїхали до міста і висилаю листівки на великі свята? Когось уже нема у живих?
І ще, пр всій повазі до попереднього рецензента, не згодна із тим, що геррїня щаслива через те, що їй дозволили "при житті зазирнут до раю крізь щілину". У деяких середньовічних авторів грішникам, перед тим, як відправити до пекла, показували рай, аби краще уявляли, що втратили і гірше страждали.
Розумію, що буває боляче писати, особливо, якщо це - правда до останнього слова. Але невже біль стихне, якщо кинути справу на пів дорозі?
Як бачите, більшість рецензентів наполягають на продовженні.
Але вирішувати лише Вам.
З повагою,
Тала Владмирова

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036001920700073 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати