Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2489
Творів: 44916
Рецензій: 87893

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Готичненько

(Рецензія на твір: Стриптиз на хлібові, автор: Василь Тибель)

© Діма Княжич, 10-10-2009
Пропоную авторові дописати кінцівку, в якій партизани повертаються і ріжуть усіх невинних діточок, а потім п'ють їхню кров. А потім зривають з покуття ікону, вішають портрет Сталіна і творять перед ним чорну месу з масовими оргіями, малюють кров'ю зірки на стінах, нюхають власні портянки і ловлять від цього кайф.
ЛюдЯм сподобається.

Конструктивними можуть бути "реци" на повноцінні твори.

Салют.

© Діма Княжич, 12-10-2009

Ваша реца, пане Дімо, несе більше школярської образи чим конструктиву, але дякую і за це. Ви так добре знаєтесь на перерізанні горла і розрізанні животів, може то ваше. Подумайте, різники не погано заробляють.

А якщо без лицемірства, і зайвих образ, то я все вже сказав про ваш твір, як і ви про мій, тому...
Салют!
Василь.

© анонім (94.178.244.—), 12-10-2009

Харакірі - то розрізання живота, а не горла.
Я покладаюся на Вашу фантазію, хоча вона у Вас теж не вершина. Подібних опусів, де радянських солдатів/партизанів зображали "повсталими з пекла", я перечитав чимало. І в діаспорних альманахах. І за незалежності. І де тільки не... Так що нічого нового Ви не сказали.
Навіть якщо прибрати демонстративну вульгарність в найгірших традиціях Голлівуду (дивуюся, чому ніхто з партизанів не наклав прямо посеред хати? Це було б ефектно) - то все одно лишається чимало питань. Де власне сюжет, фабула? Прийшли-напилися-нагадили-пішли - це все? Малувато, як для оповідання. Опис не стає автоматично художнім твором, якщо в нього під зав'язку напхати пафосу чи антипафосу.
Дякую за побажання. Сам Вам такого побажати не можу - то було б абсолютним лицемірством.
Бувайте.

© Діма Княжич, 12-10-2009

і загнаних офіцерів НКВД за паном Дімою. А про кров гарно намалювали, щкода що фантазії малувато, в тупо брєді було соковитіше, зарано ви видалили народ не розсмакував.
Дякую, що прочитали, якби границя була б не за Корцем, до 39р. ми б мабуть краще порозумілися.
Нових вам творів.

Василь Т.

© Василь Тибель, 11-10-2009

Харакірі - то традиція націоналістично-мілітаристської Японії.

© Діма Княжич, 10-10-2009

Путана-путана-путана :)
Читаючи про ту прошмондовку, що танцювала, я чомусь пригадав газманівську пісню.

© Олесь, 10-10-2009

Ні, краще - навязливо лізуть цілуватися і після того тут же в хаті роблять колективне харакірі.

© анонім (193.200.150.—), 10-10-2009

Слушна ідея.

© анонім (193.239.255.—), 10-10-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.93228197097778 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Люди чи прибуток». Відповідь однозначна
Піддатися спокусі легкого збагачення чи подумати про людей — ми опиняємося перед таким вибором чи не щодня. …
Для чого бізнесменам «Мистецтво війни»?
Може видатися дивним, що трактат, якому більше, ніж дві тисячі років, допоможе нам навчитися бізнесу. …
«Культ предків», або Повернення спадщини
Чи про всі українські звичаї знає сучасне покоління українців? Та й чи правильно дотримується тих, про …
«В’язень неба»: роман про справжню чоловічу дружбу
Цвинтар забутих книжок — це місце, яке минулого року зачарувало багатьох читачів. Хтось вкотре пересвідчився …