Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Щільно якось.

(Рецензія на твір: Розірвані м'язи., автор: Микола Мисковець)

У своєму житті я ще не зустрічала просторих палат. Це могло бути тому, шо я перебувала на лікарняному ліжку одноразово і рапідом. Ранішнє лікування, відлежування - і ночувала вже вдома.
Тіснява... По-перше, широкі ліжка з їхніми підйомниками та поручнями. По-друге, тумбочки, стільці, і головне, шо нас багато. Було 13. Це також було причиною мого поспішного бігства. Я не люблю цю цифру.
А тут словам у деяких рядках вашого твору, шановний Миколо, якось тіснувато. Некомфортно. Це впливає на плавність перетікання думки автора з одного місця в друге. Про коми не пишу, бо їхня відсутність могла бути викликана силою вашого авторського промисла, та мушу зауважити, шо серйозні рецензенти (які мені не пара) навряд чи рецензуватимуть твори подібного вигляду. Хоча ви могли розраховувати саме на це. Бо нашо думка зациклених на серйозності людей? Вони можуть сказати, шо не варто писати про палати, бо це є болючим питанням нашої медицини. Тим більше на фоні скарг лікарів на низьку платню, шо має місце - таке ж саме, як паркінги у лікарнях для особистого транспорту лікарів, зайняті машинами, вартість кожної чи пари яких може дорівнюватись місячному бюджету акушерського відділення.
Як лірична і трішки самоіронічна поетеса я можу сказати, шо вірш понаравився, але все-таки словам якось тіснувато. Та нічого. Читається. До того ж я полюбляю довгі рядки, бо віршувати два-тристоповом ямбом або хореєм дуже просто. Складніше знайти дійсно цікаву тему.
Салют :-)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03636908531189 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати