Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Обтанцюймо колом з гіпо- кактус колом із -потамом

(Рецензія на твір: Слон, автор: Михайло Карповий)

"Слони йдуть на північ", - казав радянський солдат о третій ночі групенфюреру Мюллеру в анекдоті про Штірліца. І "слони" пішли, немов у вірші Леконта де Ліля...
Назва й епіграф - гіпереліотівські. Слон - майже "гіпопотам". Але і той, і інший - парадокс людської фантазії й життєдіяльності. Зрештою, це іпостась порожніх, холостих людців.

Добре, Михайле, що Ви поділили текст на частини. Це створило ефект його "спресованості". До цього поділу вірш з монітора дійсно здавався задовгим.
Перша частина суголосна "Порожнім людям", але в розвитку доходить до абсурду. У Еліота він - екзистенційний, у Вас - більше постмодерну. А от друга частина мені за змістом нагадала твір Славоміра Мрожека "Хочу стати конячкою!" (це суто мої читацькі враження, не більше). Абсурд, сарказм, самоіронія. Навіть свіфтівське начало проглядає, щось на зразок єху та гуїгнгнмів. Третя частина - антипод другої (ну, майже як в "Сторонньому" Камю). Кінцівка - майстерна, в ній сконденсовані всі тези й антитези твору.
З чим Вас і вітаю.
І дякую за твір :-)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043669939041138 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати