Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Це не Грін, це його музей

(Рецензія на твір: Грінландія, автор: Олексій Тимошенко)

© Антон Санченко, 24-10-2006
Причому музей не у Старому Криму, а у Феодосії.

У Старому Криму нічого видатного, але все справжнє. Панцирна койка, заправлена по-солдатськи, конторка, охайно побілені стіни, книжки. Обстановка аскета.

А у Феодосії вже розстаралися на всі ці червоні вітрила, Зурбагани і всю іншу хибно зрозумілу романтику світу Олександра Гріна. Але це не справжнє. Це подарункове радянське видання, а не публікації в жовтих бульварних газетах, де Грін за життя і публікувався.

В творах Гріна, попри дивні імена, повно бездомних бродяг, рудокопів, невигаданих моряків, бомбистів, мандрівників, крисоловів, бульварних пісеньок і такого іншого. Це дуже предметний світ, і не скажу що гламурний. Він жорсткий, як те життя, яке було добре знайоме його авторові. І він вмів передати смак того життя. Саме тому по його вигаданих краях, здається, можна мандрувати насправді за докладною картою.

Тож не бачу у запропонованому творі жодних алюзій з тим світом, крім того що хтось робить дерев'яні моделі вітрильників і кудись геть несподівано й геть алегорично відпливає на вітрильнику ж.

Мрії - вони теж конкретні і вимагають для свого втілення конкретних дій. Коли просто "дивився на небо" а потім просто "закохався" - це якісь абстракції. В творі Гріна герой би дивився на небо через патентований телескоп, і навіть марку його б було вказано. А дівчину було б описано більш докладно, аж до довжини її спідниці й капелюшка, який вона носить.

І ще, його герой би діяв. Він нічого б не говорив про те кохання. Він би змінив вітрила на кораблі, проплив би річкою сотню кілометрів, щоб встигнути щось передати жінці, що сьогодні відпливає і таке інше і таке інше.

Раджу усім прихильникам творчості Олександра Гріна перечитати його "Автобіографічну повість", перш, ніж писати усілякі іллюзії. І стане зрозумілим, що таємничий Лісс - то геть звичайний Севастополь, і нікуди тікати з реальності не треба, треба лише бачити красу звичайнісінького порту, звичайнісінького моря, звичайнісінького берега, звичайнісінької жінки поряд. У короткій спідниці й матроській голандці. Така у них в двадцятих мода була.

Дайте своїм мріям об'єму, барв, смаку та пахощів.

ЗІ. На цьому сайті вже є один "грінівський" твір. При чому герой теж нічого не робить всю дорогу і теж у фіналі відпливає з дівчиною. Але образний ряд Гріна там скопійовано більш ретельно. Шкода, посилання так відразу не знайду.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047341823577881 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати