Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Потрібен вчинок

(Рецензія на твір: Українська САМЮ, автор: Юлія Кориця)

© Галина Михайловська (77.120.129.—), 30-08-2009
Хочу підтримати думку попереднього рецензента, пана Миколи.
Правильно зробила авторка, що свіжим оком поглянула, помітила, й показала нам багно, до якого вже звикли - наче так і треба.
Згадала один випадок, не з медичного життя, але наче до теми.
Колись, ну дуже давно, ще настільки за Союзу, що й гадки не могло бути, що колись щось зміниться, довелося працювати у будотряді, ще й інтернаціональному. Харків і Познань - міста-побратими. Тож до нас приіхали студенти Познаньського університету, і разом зі студентами ХДУ взялися працювати на селі. Будувати там було нема чого, то ми інколи щось копали, інколи щось закопували. Пам ятаю, збирали вишні - от смакота була....
А раптом до нашого радгоспу намітилися якісь поважні гості. Хтось з високого керівництва. І нашу компашку, чоловік так десять народу, поляків і місцевих, кинули на важливе завдання - смикати суріпку. Не з усього лану, а обіч дороги. Щоб на сановний погляд здавалося, що усе дуже гарно. Поля доглянуті, і уся така річ. Мені тоді було сімнадцять з невеличким гаком... І мені воно було пофіг... День я перебувала аби як, бо ввечері була головна для мене частина - співи під гитару, можливо, похід на озеро, купання в темряві, і усяке таке, що з того витікає... Бо в тому загоні, звісно, був Він... А інакше навіщо б я туди поперлася?
Але поляки кляті стали як вкопані - не будемо того робити, то дурня!
А ми ж вже з ними заприятелювали... І довелося з товариських почуттів їх підтримати...
Скандал був страшенний. Отримали на горіхи, звісно, ми більш, ніж вони. Але ми не жалкували. Ми вже відчули смак громадянського спротиву. Ми зрозуміли, що потрібен вчинок. І ми його зробили.
І вчинок потрібен завжди, в будь-якому місці. Вчинок повинен зробити кожний, хто бачить, що щось не годиться...
У цьому випадк уз Швидкою, який саме вчинок - я не знаю... Можливо, наняти кіллера, щоб трохи підстрелив когось з керівництва, а може й міністра охорони здоров я. А тоді його підхопити і примусово полікувати тими засобами, що є у машині швидкої допомоги.
Може, ще щось. Тільки не бути байдужим. Не ставати циніком - мовляв, так воно ведеться, і нічого не зробиш...
Дяую за Вашу позицію. Підтримую.
Галина М.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035420894622803 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати