Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96013

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Чекаю на продовження

(Рецензія на твір: Таємниці Маминого Хрустика( продовження)(на конкурс від2-5років), автор: Оксана)

Зізнаюся, що Ваша казка мене захопила. Я б дуже хотіла побачити її надрукованою, з гарними-гарними малюнками. І бажано, щоб цих історії було хоча б п’ять, а ще краще десяток. :)

Виправила помилки, які побачила.

На останнє ,правда, він погодився після того як з[‘]їв увесь шоколад, який витягнули з обгортки .

Хрустик добре пам[‘]ятав , що зобов[‘]язався допомагати приглядати за дівчатками, прибирати їхні іграшки та ремонтувати поламані ляльки.

Також коротун мав пильнувати[,] чи прикрита на ніч штора на вікні й чи не сповзла ота невгамовна ковдрочка з сонних дівчаток.

Хрустик чомусь завжди вважав , що домовились вони про дві плитки шоколаду, а під столом у тарілочці щовечора стояла[лежала] одна.

Як не дивно, там з нову[знову] було написано тільки про одну плитку шоколаду.

«І як я так міг , не додивився, а тепер працюй майже задарма»[,]- бурчав напівсонний коротун.

- Який же ти чудний, ну зовсім як дитина! – усміхаючись[,] промовив Хрустик.

- Ти знаєш[,] Хрустику, Сашко теж завжди говорив щось подібне про обіцянки, які завжди потрібно виконувати, але якщо чесно, не дуже у нього виходило.

- Наші дівчатка такі самі,- відразу ж погодився з Левенятком Хрустик,- от сказали мамі, що будуть в кімнаті прибирати[,] і не дотримали слова: знову бруд, пилюка, розкидані іграшки, заплакані ляльки…

Замість того , щоб я вночі на зірочки подивився,[зайва кома] або наплів мереживо снів- мушу поратись по господарству.

- Ух ти, як це? Ти вмієш плести сни?- не прихвувало[приховувало] свого захоплення Левеня.

А ти думав[,] звідки вони беруться?

Левенятко не знало[,] звідки беруться оті сни .

Тай навіщо про це думати, якщо воно ніколи їх не бачило. А от Сашкові часто щось снилось. Майже кожної ночі він плакав ввісні[уві сні], або розмахував руками. Напевно[,] йому снилось щось погане.

Переплутаються між собою кілька клубочків-снів[,] от і виходить нісенітниця.

- Давно я цим не займався,- з сумом у голосі сказав коротун,[тут крапка] - Колись я любив плести сни для Мами Віри.

- Як це я не дитина,[тут ?]- обурився малий,[тут крапка]- я ж не Лев, я- Левенятко.

Ти лагай[лягай] у ліжечко, гарнеько[гарненько] накривайся, а я придумаю для тебе щось цікавеньке, .[тут зайва кома]

Молодий Місяць не заставив[не змусив?] себе довго чекати.

Він уже давно причаївся на величезному дубі й підслуховув[підслуховував] розмову приятелів.

Хрустик легенько відхилив штору[,] й кімната наповнилась сивуватим сяйвом.

Звідкись ледь чутно полилась магічна[навряд це фентезійне слово варто використовувати у казці, краще чарівна] музика.

Левенятко тихенько лежало у ліжечку й чекало[,] коли ж це розпочнеться перший у його житті сон.

Адже той сам говорив[казав], що вже давно цим не займався, тому міг щось і призабути.

Так собі розмірковував малий, як раптом якась дивна сила закрутила його в повітрі й підняла високо-виско[високо-високо].

- Ой-йо-йой,- закричало Левеня, -що це таке робиться.[тут ?] Леви не пташки, вони не вміють літати.[тут !] Тримайте мене, а то я впаду, ой-йо-йой.[тут !]

І Левенятко приземлилось на щось м[‘]якеньке.

- То це ти мене впіймала. Ой велике тобі спасибі,[тут !] - подякувало ввічливе Левенятко[.]

- Ати[А ти] не думай про погане.

Просто заплющ очі й пригадай щось дуже хороше[,] і в тебе обов[‘]язково вийде .

Ми летимо в країну[,] у якій живуть іграшки.

Виявляєть[Виявляється] ,там живуть тільки іграшки.

Та головне ,ніхто їх не ламає і не губить, не розкидає по підлозі й не викидає , коли надоїдять[набриднуть?].

- Ну все ,прилетіли,- казала[сказала] хмаринка й допомогла Левенятку опуститись

- Яка краса, як казково,[тут !]- не стримуючи захоплення вигукнуло Левеня.

Тут було[,] чим замилуватись.

Воно[краще Левенятко] опинилось на величезній лісовій галявині.

Посередині, ніби ховаючись у коврику[килимку] з зеленої трави й барвистих квітів, голубіла водойма .

Спочатку Левенятко подумало , що це малюнок , та коли підійшло блище[ближче]- [тире зайве, краще кома] побачило веслі хвильки-баранчики, що грались посеред озерця.

Та й що воно могло бачити з отим безголовим Сашком[тут ?].

І сонечко зовсім інше ,ніж те[,] яке Левеня бачило за вікном кімнати: яскравіше, лагідніше, тепліше.

Левеня уважно приглядалось до Ведмежатка. Десь воно уже бачило ці великі і круглі очі. Колись він чув і цей хриплуватий голос. Щось було у тій постаті таке близьке і знайоме , таке тепле і ніжно-хвилююче. [перечитайте абзац, левенятко він чи воно? Й останнє речення не властиве казці, це дорослий погляд, краще прибрати це речення]

Пам[,]ятаєш, ми разом жили у Сашка.

Він відірвав мені лапу[,] і мама викинула мене й малого поламаного солдатика на сміття.

Звідкись з[,]явилась гарненька нова лапка, а замість великого гузика[гудзика] , якого недбало пришила Сашкова мама, тепер красувався чудовий симпатичний носик.

Вмощуйся зручно на травичці[,] і я усе тобі розповім.

Ти напевно добре пам[‘]ятаєш ті жахливі дні , коли Сашкова мама починала прибирати у його кімнаті.

Ой Левчику, чув би ти[,] як розізлились на цих невихованих людей усі польові мешканці, як довго кричали їм у слід птахи.

Мишки й хом[,]ячки вирили велику яму, птахи закидали у неї сміття,[зайва кома або пропущена якась дія] й загорнули усе землею.

У нашому місті живе багато різних іграшок[,] і в кожного[кожної] з них подібна і сторія[історія].

- Що ж це за таке дивне поселення? - запитало Левенятко[.]

З висоти ,[зайва кома] Левенятко уважно розглядало[роздивлялося] чарівні пейзажі, які [вони] минали. Тепер [воно] уже не закривало очі, адже біля нього найкращий друг, з яким нічого не страшно. [приберіть один займенник]

Раптом густі крони дерев розступились[,] і перед [нашими – навряд це порібно, оскільки ніде раніше не було сказано, що ці іграшки друзі читачеві] друзями відкрилась інша , не менш захоплююча картина.

З усіх сторін воно було оточене величезним кам[‘]яним муром[,] на якому височіли гостроверхі вежі з кольоровими флюгерцями-прапорцями.

На головній площі [гордо] стояла Міська Ратуша. Саме вона за допомогою велетенського годинника будила зранку усіх мешканців, потім кликала їх за обідні столи й вкладала спати у ліжечка. Ратуша була надзвичайно [горда] й завжди дивилась тільки вгору. [тавтологія, в першому реченні варто прибрати]

Коли ж на її чудовий позолочений годиннк[годинник] сідала якась пташка, або навіть комашка,пані Ратуша починала хитати головою.

Тоді усі мешканці залишали свою роботу й бігли на Головну площу, щоб полухати[послухати] музику дзвана[дзвона]-велетня, який знаходився на самому вершечку гордячки.

А якими цікавими були будиночки , в яких жили іграшки.[тут!]

А он[,] за рогом, росте небувалих розмірів гриб-мухомор.

Коли це піднімається у нього шапочка[,] й вискакують звідти гноми.

Їм ніколи , треба у місті усе[все] прибрати , повимітати, щоб було чисто.

Усі усміхались[всміхались] до Левенятка, бажали гарного дня.

- А ми на вас чекали,- привітно усміхаючись, запросила гостей за стіл тітонька Бджола , - пригощайтесь, будь-ласка. Ясунечко ,Ласунечко, а подивіться[,] хто до нас прийшов!

- Ой , Левенятко, - вигукнула Ясуня,- тебе що, теж викинули?-[зайве тире] Ой як добре ,що ти потрапив до нас. Ми швиденько тебе відмиємо , відчистимо, нагодуємо,- продовжувала торохкотіти лялька.

Як же Хрустик допустив, щоб її викинули[тут ?].

Іграшки захопились розмовою, що й не помітили[,] як стемніло.

- Нічого страшного,- заспокоїла їх тітонька Бджола ,- заночуєте у нас,[тут потрібна крапка і нове речення без тире] - я постелю вам на великому восковому ліжку.

Ліжко було м[‘]яке й пахло медом, тому Левенятко дуже швидко заснуло.

Як шкода.[тут або ... або !] Треба буде попросити Хрустика, щоб той знову допоміг повернутись у казкове місто.

Гіше[Гірше] буде, як мала пустунка щось запідозрить.

Вчора вона заховала його за штору[,] і мама точно нічого не знала .

Ой[,] щось тут не так.

Найважливішим було прибрати у себе в кімнаті, вимити й переодягнути іграшки, перевірити[,] як вони себе почувають.

Дівчинці страшенно не хотілось бути подібною на[або схожою на тих, або подібножю до тих] тих дітлахів, які не дбають про своїх друзів.

А про усе іше[інше] Дануся обов[‘]зково дізнається.

Натхнення і творчої наснаги!

З повагою,
Наталія Дев’ятко

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026357889175415 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати