Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Повернення в дитинство

(Рецензія на твір: Таємниці Маминого Хрустика(на конкурс від2 до 5 років), автор: Оксана)

© Наталія Дев’ятко, 14-08-2009
Гарна казка, тепла, добра, лагідна. Завдяки їй повертаєшся у дитинство. Хрустик чудовий, його видно, хочеться торкнутися. Ваша казка дарує посмішку і гарний настрій.
Цикл казок про Хрустика буде цікавим і захоплюючим для дитини, з цих історій також можна зробити гарні мультфільми.


Але помилки треба вичитувати.

Вони полохливо крутилось і вертілось,а дехтоі ,навіть тихенько плакав. [прочитайте ще раз це речення, там п’ять помилок].

- І чому це їм не спиться, чому вони до цього часу ще не в ліжечках, [тут ?]- похитуючи головою подумав молодик.

Дві великі кирпаті ляльки ,[зайва кома] тихенько сопіли ,накрившись теплими ковдрочками.

Їхнє золоте волосся хвилястими змійками розповзлося по мяких[м’яких] подушках.

Одна лялька щось сонно бубоніла собі під ніс, а інша- крутилась і вовтузилась[,] аж поки ковдрочка тихенько не сповзла на підлогу.

Він хотів підплисти ще блище[ближче] , щоб уважніше роздивитися малечу, як раптом з- під стола викотилось щось маленьке й мохнате.

От повернеться Старий Місяць – розповім[,] як його синок бешкетує, усе розповім.

Присівши на хмаринку [,]Молодий Місяць швиденько поплив у поле, подалі від отого сварливого й противного коротуна.

А якщо Комусь вона здавалась завеликою, то цей Хтось, був зовсім позбавлений естетичного смаку. [словосполучення естетичний смак належить до зовсім іншого стилю, і в казці його використовувати не варто]

Виявляється, наш незнайомець полюбляв чистоту і лад, а те , що [творилось – русизм] у кімнаті, ніхто б не наважився назвати порядком.

Дівчатка он поснули, [тай – окремо] ти десь пропав, а у мене від сліз плаття намокло,- розревілась ще дужче лялька Лола.

- Тільки ти уважніше , а то знаєш як боляче , коли тобі щось шиють або ліплять, - тихенько заскуліло[заскавчало?] Левенятко.

Дівчатка відразу побігли додому гратися, а потім почали сперечатись[,] чия я іграшка.

Їм то що , не їм же хвоста пришивають, не їх же ой-йо-йой болить, - плачучи[,] розповідало Левенятко.

Левеня обережно підняло хвостика вверх[вгору?], несміливо ним покрутило й вперше за ввесь[весь] вечір посміхнулось.

- Ой , спасибі, а то я вже думав , що мене викинуть, я і[й] інші поламані Сашкові іграшки.

- Як це викинуть,[тут ?]- обурився чоловічок

- Ой який же ти чудовий,[тут !]- проспівало Левеня й своїм солодким голоском намалювало рум"янець задоволення на щічках коротуна,[тут крапка і нове речення] - вибач ,але я й досі не знаю як тебе звати?

- Ой[,] яке чудне ім[‘]я.

Спочатку тут був густий ліс і таких малих коротунів[,] як я, було дуже багато.

Пройшов час[,] і на цьому місці побудували дім , оселились люди.

А що: і тепло[,] і ситно.

Ну що за противна істота[тут !]

А потім ... потім тут з[‘]явилась дівчинка Віра.

Вона була дуже слухняна й розумна дитина[,] і я вирішив потоваришувати з нею.

Пройшов час[згодом або якось інакше, щоб уникнути тавтології] і дівчинка Віра перетворилась на Маму Віру, але ми й досі не перестаємо дружити.

Від згадки про Маму Віру ,[зайва кома] обличчя Хрустика розплилось у чарівній посмішці.

[Він] нікого так не любив[,] як її. [Вона] була надзвичайна: добра , розумна, працьовита. От тільки навіщо [вона] завела собі отих двох малих противних дівчат ,[він] не міг зрозуміти. [забагато займенників]

Зі Здорованем, якого вони називали «татом»[,] Хрустик ще якось мирився.

Принаймі[принаймні?] , той вів себе спокійно , не бешкетував і не приносив у дім кота.


Якось вони принесли додому величезну білу мишу й випустили її погуляти на підлогуі.[підлогу]

Та довго не роздумувала й залізла у нірку [,]що світилась у стіні - й прямісінько у Хрустикову хатку.

" Іди собі ,Хрустику[,] сам, посиди у клітці, побігай по барабанчику- побачимо[,] якої заспіваєш. Ні[,] не повернуся, тут житиму»[.]

Добре , що миші надоїло довго сидіти на одному місці. Вона знайшла вихід на вулицю й[,] не гаючи часу[,] втекла з будинку , де мешкали дівчатка.

І правильно зробила, бо малі пустунки уже збирались притягнути додому кота. От тоді довелось би побігати і Миші[,] і Хрустикові.

Бідна Мама Віра. Як вона терпить усі ці пустощі.[в якомусь з цих речень потрібен знак оклику]

Одного разу Хрустик таки не витримав( це після того як Мартуся і Дануся таки притягнули додому величезного рижого[рудого] кота).

- Усе, будемо їх виселяти , хай ідуть[,] куди хочуть[,] і кота забирають.

Мама Віра швиденько зметикувала[,] в чому річ.

Також треба вичитати пробіли, які не завжди стоять на своєму місці, або взагалі відсутні.


Дякую за гарну казку,
З повагою,
Наталія Дев’ятко
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026741027832031 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати