Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Новорічне диво

(Рецензія на твір: Подарунок від Миколая (на конкурс), автор: Андрій Бачинський)

© Наталія Дев’ятко, 14-08-2009
Гарна повчальна казка для маленьких. Добре пророблений сюжет, і навіть змінюється образ героїні, що для казок цього типу не є властивим. Це додає казці ще більшої цікавості.

Але є технічні зауваження:

Дівчинка плакала і[й] ображено бурмотіла під ніс:

Подумаєш – вивернула зайцю ногу і викинула разом з крокодилом через вікно – а не треба було мені [приносити] те, чого я не просила, от так.”
Щороку перед днем Святого Миколая тато [приносив] додому ялинку, яку наступного ранку прикрашали всією сім'єю.

З коридору війнуло холодним повітрям[,] і[й] Оленка прокинулася.

- Хто там? Мамусю, татку, це ви?! - Вигукнула[тут і далі варто писати з маленької] дівчинка

- А давайте я Вам теж концерт зараз влаштую! – Підірвалася[жаргонний русизм, чи не краще підхопилася?] з місця Оленка.

Олена знітилася і[й] опустила голову.

- Я випадково зломила[зламала] зайчику ніжку, - тихо відповіла дівчинка.

Оленка підбігла до вікна, виглянула, але сніг [був] чистий – ні зайця, ні крокодила під вікном не [було].

- Я, я образилася за те, що Ви не принесли мені Барбі[,] і викинула зайчика через вікно.

- Хіба ж він був у чомусь винний? - З докором сказав[запитав] Миколай.
[Між реченнями не вистачає опису дії, як Оленка відреагувала на запитання Миколая. Одної відповіді мало]
- Пробачте мене, будь ласка.

Дівчинка одягнула зимові чоботи, кожушок [і підбігла] до ялинки, на ходу натягаючи шапку. Миколай підійшов [і простягнув] до Олени руку: в нього на долоні лежала маленька сніжка. [однакова побудова дії, в одному випадку варто написати через кому або перебудувати речення]

- Тоді візьми цю сніжку. Коли опинишся перед лісом, кинь її щосили вглиб лісу[,] і вона впаде прямо біля зайчикової[Ви впевнені, що це слово має саме таку форму?] нори.

Миколай підняв обидві руки, змахнув ними[,] і навколо ялинки закружляв сніговий вихор.

Сніжинки засліпили Оленку[,] і вона зажмурилася. [краще взагалі тут уникнути використання займенника]

Коли вітер стих[,] і дівчинка розплющила очі, перед нею біліли густі височенні дерева. [Дещо неточно, певно, дівчинка розплющила очі, коли стих вітер, а не тому, що перед нею були височенні дерева (вона про те не могла знати), варто трохи перебудувати речення]

Оленка здивовано розглядалася[роздивлялася? роззиралася?] і не могла повірити, що вона у справжньому казковому лісі.

Оленка обережно взяла Зайчика на руки і [почала – слово не відповідає динаміці сцени, краще просто погладила] гладити.

- Не знаю. Йдемо[ходімо?] у Лисички взнаємо.

- Може[,] їх хтось злякав[,] і вони повтікали?

- Та ні, він уже впав у сплячку і тепер аж до весни не пробудиться]прокинеться? це слово має додаткове смислове навантаження, не властиве для цього стилю].

Як тільки[Щойно] малята побачили за деревами барліг, [то – зайве] одразу ж почали хором кликати Ведмедика.

- А ви ще не знаєте, що у лісі з’явився страшний звір, який повзає по снігу і весь час клацає [своїми - зайве] страшнючими величезними зубами, намагаючись когось упіймати і з’їсти?

- Вам пощастило, - сказав Ведмедик і тут-же насторожився.[варто використати двокрапку, бо далі іде пояснення] – Чуєте? Чуєте цей звук?

Ведмедик підійшов до маленької щілинки, крізь яку знадвору поступало[прослизало? Але в будь-якому випадку слово варто замінити, бо це невластива українській мові конструкція] світло, і виглянув.

- Це той звір, - прошепотів він, - підібрався до нашої схованки і [клацає зубами – зайве, про це вже було сказано] – очікує. Все, нам кінець!

Оленці закортіло подивитися на дивного прибульця[,] і вона теж виглянула наверх[чи саме наверх? Може, просто виглянула назовні чи глянула на галявину, чи якось інакше?].

[Йому] було так страшно, що [він] аж почав затинатися. [Приберіть один займенник]

Відчиняй, Ведмедику, я його сюди, в тепло[,] заберу.

Потім вона притулила [його] до грудей і натягнула [йому] на голову свою шапку. [Приберіть один займенник]

Звірята повилазили зі схованки і кинулися розглядати[те саме, розглядати можна угоду чи якісь умови, а в цьому випадку роздивлятися] дивного гостя.

Дівчинці стало дуже соромно[,] і вона розказала про свою сьогоднішню ранкову витівку.

В ту ж мить здійнялася заметіль. Гілля дерев почало[теж зайве для динаміки слово] розхитувати в різні боки, а сніг закружляв навколо, занурюючи всіх у молочну непроглядну пелену...

Перед ними [стояв і посміхався] крізь вуса Святий Миколай. [дещо неточний опис, оскільки дії не пов’язані між собою, варто перебудувати речення]

Дякую за добру казку.

З повагою,
Наталія Дев’ятко

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.041417121887207 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати