Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

свій до свого... зі своїм

(Рецензія на твір: Бугай (уривок з повісті "Літній калейдоскоп"), автор: Залєвський Петро)

© Кактусь, 25-07-2009
Гарна історія, Петре. Повчальна, можна сказати (написати). Ваш нічогенький такий бичок допоможе вбити в голови з діда-прадіда містян, що село - це "жесть". ))) Жарт. Власне, я пишу аби поставити авторові кілька запитань і дати кілька відповідей.

Мене збили з пантелику кущі акації. На третьому десятку літ я й досі не чув про них. Я змалку любив височезну акацію в бабусиному двор. Квіт акації це щось. І на запах, і на смак. Але дістатися до нього можна було лише драбиною. Ось. Тепер уже, либонь, час дізнатися і про кущі.

Осика. У вас є момет, де відбувається опис того, як з листя осики зявляється чиясь голова. Знову ж таки, прошу вас, якщо ваша ласка, розповісти мені про такі дивні осики. Де вони ростуть і чи справді ростить. Донині я мав справу з осиками, нехай іноді й височезними, але без такої зелені довкола стовбурів. Не можу уявити, якою це має бути осика і все. Допомогайте.

Є ще в цьому тексті таке явище, як "ферма". Напочатку вона була ще "колгоспною фермою", але потім або навмисне, або через необачність лишилася просто фермою. Може тут варто щось підправити. Мій батя, до теми буде згадано, 20 років пропрацював за межею міста, в колгоспі. Так ось, часто буваючи на машинному дворі, слухаючи мат-перемат батька і агронома, я памятаю, що термін "ферма" в усному мовленні зявився десь на початку 90-х, а то й - ближче до середини 90-х. Я думаю, що колгосп і ферма вони як... банан з помідором - і на вигляд, і на смак.

Це питання. А відповіді такі. Як на мене забагато дієслова "було". Місцями - занадто багато.
Там, де описується, як плаче дядько, уже загубено думку, що насправді плаче дитина: " Велоси-пе-е-е...  дядько Степан не доказав,  У-у-у-у-у…  зайшовся голосним плачем,  поби-и-ив!!.. ; " Не злізу…  крізь схлипування обізвався дядько,  бою-ю-сь…". Бачити в чому річ? Поза контекстом упущення очевидне - плакса дядько Степан викликає іронічну посмішку. Ці моменти варто буде переглянути і підправити.

На додаток - можливі русизми і кальки: не тут то було, по мірі того, рукою подати, прийдеться(доведеться) і щось і ще, чого вже не знайду. А, там іще привернула увагу копиця соломи зі знесеним верхом. Ніколи не бачив таких копиць. В такі копички зазвичай складають сіно, бо це реально можливо зробити. А биті-перебиті стебла жита та пшениці здебільшого скирдують. Складати солому в копичку з верхом, який може знести бичок, нехай і великий української рябої - і складно, і безглуздо. Так, що ж іще? Блін, ну спаскудилася память, хоч вий.
а. в тексті є згадування, що бикові чи то почухали, чи то хотіли почухати за вушком. так це ж уже не теля, тим паче - не кіт, і не собака. бугаєві аби зробити приємно таким чином, чухати треба хіба що яйця. ось.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04041600227356 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати