Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Вірш вражаючий!

(Рецензія на твір: Пам’яті Володимира Івасюка, автор: Діма Княжич)

1) Зірки шипіли, впавши
У чорні води. Місяць кресонув –
Снопи зірок розсипалися небом, ------ може тут замінити "снопи зірок" на "і знов зірки"...
Та впали знов.

Тому що потрібно визначити, що то саме нові зірки (до цього вони попадали у воду)

2)Валилися дерева, бо хотіли
Чимшвидше обернутися на скрипки. --- думаю слово "валилися" вживається, коли цей процес примусовий. А коли вони самі падають, то потрібно інше слово (але це настільки субєктивно!)

3)Дрібненькі жайвори - слово "дрібненькі" - може заміниш на інше слово? щось накшталт "скрипкові ключі" або вже не дрібненькі, а "змарнілі"...

4)І хвилювались ріки в такт пісням -- думає логічно невірно: адже пісня замовкла? Коли вбито людину, то в першу хвилину не пісня лунає, а "стоїть тиша" або "завмирає", або "щось чорне...". Думаю в даному контексті, коли вбито Івасюка, то в цю мить зупинилося усе: природа.... навіть пісня стала на коліна...

5)А як замовк – то заволала тиша
З піснями обеззореного неба. -- думаю тут не конкретизовано: "Хто замовк"?

Ну, Дімон ти не зважай на таку прискіпливість, бо то таке... Вірш відверто більш ніж прекрасний (упевнений, що міняти нічого не будеш, і чи потрібно?).

З найкращими побажаннями, Костя!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043380975723267 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати