Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ракурс

(Рецензія на твір: Постріли, автор: П.Домаха)

...Ветеран сидів у цьому обшарпаному автобусі, а думками все ще був там, в редакції цієї плюгавої, гнилої, антиукраїнської газети, з якої його виштовхнули силою. "- Мої руки, - ветерен подивився на свої долоні, - розписалися на рейхстагу, а ці негідники... невже я вимагав нездійсненного? Надрукувати мою думку, моє бачення... до демократії ж ідемо... "
Щоб якось відволіктись... пісня заспівалася сама... "- ... а ось цей, молодик. чого вирячився?" - у ветерана самі собою стиснулися кулаки...
– Що, пісня не така? Ти смієшся?
А за деяким часом:
- Яке паскудне життя! Чим ти, пацан, можеш похвалитися? Що у тебе є такого гарного в житті, за що можна зачепитися?
Коли "пацан" сказав "– У мене гарна дружина", ветеран спочатку навіть не збагнув, що ж йому відповіли. Дивлячись у ці невинні голубі очі, ветеран обм'як , хитнувся-осунувся на сидіння і відвернувся до вікна...
"- Чим же я кращий..." - у вікні віддзекалювалося обличчя ветерана... очі його зволожніли...

Вибачте, пане Петре, що я так повівся з Вашим текстом. Ваш текст дає можливість читачам думати самим, тому я і виклав один із читацьких варіантів.
Щиро вдячний за твір! Рекомендую.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042745113372803 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати