Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Істина мусить бути десь посередині...

(Рецензія на твір: Цифрогетто, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

А проблема таки існує...

Хочу погодитись із паном Юрієм щодо тієї ситуації, яка склалася на даний момент у нашій літературі. Мене не було у "Ляльці", я не бачила того, що відбувалось там потім, після презентації альманаху. Однак намагалася віднайти хоча б щось в інтернеті, що стосувалося б DigiRom. Нічого не знайшла:(( Однак про саму "Ляльку" - вірніше про всіх тих, хто там був потім... скільки завгодно. Про що це свідчить? Та гадаю ні про що. Це не є плюсом, але і не є мінусом. Для того, аби про цю презентацію заговорили і зацікавились, потрібно працювати впродовж року. Я не роблю жодних закидів у бік редакторів та адміністрації сайту (прошу розуміти мене вірно) - просто хочу поділитись деякими міркуваннями.

1. Як на мене - активним чинником мусить стати критика. І не просто відгуки (мені сподобалось... чи не сподобалось...) - професійна критика та критика непересічна і яскрава. Коли про людину та її твори пишуть - вона цікава. Коли про сайт пишуть - він цікавий. На сайті немає розділу критики та аналітики. Давайте відкиємо рубрику АКТу (аналітично-критичних текстів). Конкурс, який оголосила редакція щодо критичного тексту - це, очевидно, перший крок.
2. Пане Антоне, хочу погодитись і з вашим відгуком. Справді - видати книжку - то не дуже велика проблема на сьогодні. Однак. проблема не в тому, аби її видати, а в тому - як цю книгу відправити до читача. А ось це і є проблемою. Оскільки ані ви про мене, а ні я про вас, як і про Юрія нічого не знала, поки не прочитала ваші твори туту, на Академіях. А прочитала я їх тільки тому, що сама пишу, тому і потрапила сюди.... А чому потрапила сюди?... Тому що як і ви, як і пан Юрій, і як усі автори шукаю читачів... Отже - чи не читаємо ми одне одного?.. Кому це цікаво ще?... Солідним видавництвам? - ні. Читачам, що не пишуть, також ні. Оскільки у них немає змоги вас прочитати не в інтернеті (якщо помиляюсь, то виправте). Тому має рацію Юрій - що ми змушені бути цікавими тільки одне для одного. І це триватиме до тих пір, доки про вас, про Академію не ЗАГОВОРЯТЬ у тій же "Ляльці" (чи Купідоні, чи Бабуїні). Я не є прихильницею тусні в умовному "Бабуїні" - однак із задоволенням хотілось би послухати там котрогось із "наших".
3. Критика - дискусія. Найцікавіша дискусія (як на мене) була спричинена вашими, пане Антоне, "Генералами"... То ж. Чи багато у нас дискусій?..
4. Якщо організовувати виступи, то не тільк для того, аби послухати одне одного. Це потрібно робити цікаво і неординарно. Вибухово. Наприклад: модерне проти постмодерного, відкрити гендерну дискусію в руслі наших творів... І читати ці твори у відповідній формі... Організовувати двобої з іншими сайтами:)))
5. Закликаю писати памфлети і маніфести!!!!

P.S. А тепер можете закидати мене камінюками:)))

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04273509979248 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати