Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Думка смертної людини

(Рецензія на твір: Пуста ванна. Записки смерті, автор: Олег МАРИЦАБО Серый)

© Світлана Кедик, 07-10-2006
Слово ченнелінг – англійське. Походить від слова сhannel, тобто «канал» - «встановлення каналу» або «передача по каналу.» Передача чого? Ким? Кому?
«чого» - послання.
«ким» - істотами, які стоять вище на своєму розвитку(вищий розум чи старші брати) – наставники,
«кому» - людям.

В глибокій давнині наших старших братів вважали душами мертвих, потім – богами, демонами, ангелами... В сучасному світі їх називають пілотами НЛО. Вони прагнуть щоб ми не просто вірили їм, а вникали в суть їх послань.

Ну якщо я правильно зрозуміла автор – Олег влаштував так званий канал зі смертю – ченнелінг. Люди, які беруть участь в ченнелінгу називаються каналами, тож дане послання у вигляді твору є безпосередньо від нашого старшого брата – смерті через нього(автора).
З невідомим жанром розібралася. Тому можу сказати, що Олег сильна натура, вірніше, вперта, бо пише в своєму репертуарі – філософія. Але філософія смерті дещо відрізняється від людської філософії, певно, тому читачеві буде важко сприймати дану інформацію. В поняттях людини, смерть, погана річ, тому і твір поганий, поганий у висловленні думки, підборі слів, якими, до речі, автор забавився, як дитина з іграшкою. Але якщо філософствувати, то саме цим він і сильний, сильний своєю несприступні-
стю. Тоді виникає суперечка(питання) – чому той вищий розум не може пояснити суть доступною людині мовою? Очевидно Смерті(і всьому іншому) до вподоби інтригувати, дратувати менших братів своїх – нас(людей). Це відчувається у творі. Адже якщо взяти приклад матері й дитини, то мати усі свої знання прагне передати дитяті, не вкажуючи на те яка вона дурна. Я веду до того, що так званий ченнелінг зі смертю дуже гучна заява. Автор це назвав – записками смерті. З таким же успіхом я можу надати інші назви – просто фантастика, можливо, містика, або записки божевільного...
У творі йдеться про прогрес людства, вірніше – регрес.

Бог придумав людину, а людина придумала цукерку. Скажіть мені, хто з них розумніший? Хоча щодо людського розуму довго сперечатися не можна. Насамперед еволюції. Людина не розвивається. Зовсім. Немає прогресу. Ніякого. Якби він був, у неї з’явилися б чотири руки, дві голови, три ноги, тощо. Нічого такого не з’являється. Немає прогресу. Ніякого. Ми застрягли. Тут. Вічно. Немає чого красти. Зовсім.

А для чого людині чотири руки, дві голови, три ноги, тощо? Можливо, ми і застрягли десь, але кожен по- своєму. Кожен по-своєму віднаходить дорогу до перемоги, а перемога у серцях і душах, перемога у звичному нам понятті Бог – Любов. Так, ми грішні, дуже грішні. Та найбільший наш прогрес у розумінні цього. Думаю, що твір є продовженням Книги Спасіння тільки в дещо інакшій якості, жанровій якості, стилізації, але зміст той самий. Побудований твір на протиріччях – чорне-біле. Та як на мене існує Веселка, до речі, Веселка то є угода Бога з Ноєм(за Біблією). Читаючи виникає певне напруження, зняти напругу допомагає пуста ванна, не порожня... Багато висловів колючих, а коли читача коле думка(схиляє до якого небуть поняття) він вітторгає її аніж сприймає, лише тому, що у кожного свої переконання.

Я відвернувся. Побачив її погляд. Оксамитовий і чистий. Я злижу свої губи із твоїх. І навпаки. Під акомпанемент акустики. Я закрив очі – вона ще не зникла. Я попросив її піти – вона стоїть нерухомо. Я вилаявся – нічого не змінилось. Я жбурнув у неї ножем. Вона закричала в мене, а я – в неї. Увійшов. У двері. Вона продовжувала кричати. Я поклав свою руку на її мокре від лоба чоло. Такий собі піт. Витер. А потім зґвалтував. І зараз ґвалтую. Мовчки.

Поєднання прекрасної, наівної образності з грубістю(не дивно для смерті).
І це триває майже протягом усього твору – збиває з пантелику. Мені страшно подумати, що це такий задум автора, чи вищого розуму.

Людина складна істота бо надто проста. Людина топче свою мрію – зароджує нову. Автор посилається на вищий розум, перевтілюється, набуває образу – спектакль, така собі художньо-словесна обробка певного дійства, в цьому його сила. Але неправильно скерована сила може зародити недовіру, відчуження, страх, небажання сприймати – новий вимір класики, бо це не є класикою. Отже даний твір потребує окремого читача. Але читача може зацікавити оригінальність, нестандартність перш завсе назви, потім - написання.

Що до гіпнозу, невже вищий розум не має звичайного, щирого почуття при висловленні думки...? Щирість несе розуміння. Отже Ваші друзі нещирі в своїх посланнях. Отже, людина, таки вища істота, хоч і зарозуміла, пихата, грішна... Але я впевнена спільними зусиллями ці недоліки ми(люди) подолаємо. Бох поможе.

З повагою, світлана


  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.3899490833282 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …