Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Суходіл, душ, лафіт, плов, яхта і канонерка

(Рецензія на твір: На суші і на морі, автор: Климентій Осика-Маєвський, граф)

Ваша ясновельможносте, надалі читаю й уважно стежу за пригодами Вашого малоросійського нишпорки. Хоча, відверто кажучи, починаю себе ловити на тому, що дещо втомлююся від певної начерковості, схематичності, з якою Ви кудись поспішаєте загнати бідного свого Ваньку.

У ті золоті вікторіанські часи, коли не було ще оцих інтернетрів, есесмосок і мобіл, життя в людей спливало неквапно й розміряно, не кажучи вже замріяно… Отже, попри численні чесноти Ваших швидких оповідок, мені трохи бракує такої тогочасної неквапності, художньої описовості, яку ми легко знайдемо в тогочасній літературі. Ну, на це я вже Вам звертав увагу, тож надалі товкти воду в ступі не буду. А от про увагу до деталей, притаманну ще в більшій мірі детективному жанру, ніж просто історичному, змовчати не зможу.

Отже, почнемо спочатку – назва. Якщо вона є цитатою чогось такого, що читач мусів був упізнати (майнула було така думка) – то я, на жаль, не впізнав. Відтак буду прискіпуватись. Хоча «суша» і може бути, я б усе ж радив питоміше слово «суходіл». А сполучник «і» раджу, в будь-якому разі, замінити на «й» чи «та», заради милозвучності.

«поки мадам душ приймали» - виникли сумніви щодо такого анахронічного поняття як «душ» у той період. Це хоч і фешенебельний готель, і Ялта, але все ж… пани й пані тоді приймали ванни. Якщо не помиляюся, то «душ» був або виключно французською лікувальною процедурою, вперше застосовуваною доктором Жан-Мартеном Шарком (до речі, вчителем самого доктора Фройда), на честь якого і названо «душ Шарко», або ж виключно пруським військовим нововведенням, уперше впровадженим у пруських казармах тоді ж - наприкінці ХІХ сторіччя. Оскільки отель «Ельсінор» у Ялті не був ані пруською казармою, ані бальнелогічним лікувальним закладом, маю сумнів щодо існування душу в одному з його номерів у описуваний Вами період часу…

«Лафіту холодненького хочеш, Ваню?» Брррр! Оце вже панянка познущалася з нашого бідолахи Вані - вона б ще смоли гарячої запропонувала! Так, справді, наприкінці ХІХ сторіччя в Російській Імперії було популярним ЧЕРВОНЕ БОРДОСЬКЕ вино Château Lafite-Rothschild або ж «лафіт», яке подавалося ТЕПЛИМ до м’яса. Навіть наш простакуватий Ванюша не міг не знати, що лафіт НІКОЛИ не подають «холодненьким», на відміну від білих вин…

«у спеку м'ясо швидко псується» - дозвольте тут не погодитися, ваша ясновельможносте. Особливо ж байка про отруєння пловом у Туркестані виглядає мені трохи притягненою за вуха. Якби у спеку плов дійсно швидко псувався, його б не робили віками в тих регіонах, де переважає спека… зокрема в Туркестані. Правда що, сире м'ясо може швидко зіпсуватися у спекотному і вологому кліматі, але ж у спекотному і сухому, особливо ж у пустельному, кліматі навіть сире м'ясо просто висушуватиметься, а не псуватиметься. Що ж стосується приготованого м’яса, з жиром, з рисом і великою кількістю дуже специфічних приправ – маю сумнів. Плов (і м'ясо у ньому) у Ц. Азії радше висохне, ніж запліснявіє. Утім, це все не стосується пиріжків з м’ясом у Ялті, від яких Ваш герой обачливо і цілком виправдано утримався. Натомість, замість пиріжка з рисом, сподіваюся, він би віддав перевагу питомішому пиріжку з… цибулею чи вже принаймні з капустою.

«Англійці їх яхтами звуть» Ваша ясновельможносте, та побійтеся Господа! Англійці їх так зовсім не звуть - бо ангійці звуть їх «йоц»! Це голандське слово англійською в однині пишеться «yacht», а вимовляється «йот»…

«канонерка «Свята Софія» - шановний Антон Санченко вже доречно звернув на це увагу; крім того, реальні назви чорноморських канонерок можете надибати в моєму оповіданні «Сиваш», але щиро раджу або зовсім уникнути назви, або ж запевнитися, що назва реальна і канонерка була дійсно в складі флоту на той час.

Тепер кілька блошиць-одруківок:

«по усьому нашому неоятному отєчєству» – неосяжному?
«два келиха» – келихи
«палаци, повз яких» – які
«дороги, постраждалі після чергового землетрусу» – пошкоджені черговим землетрусом
«ногою встиг вибили» – вибити

Ваша ясновельможносте, бажаю натхнення на подальші пригоди Вані, а особливо – письменницької терплячки звертати ретельнішу увагу на подробиці (важливість яких є надзвичайно великою у детективному жанрі)!

Щиро,
ОБ :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041685819625854 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати