Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Бонуси за безсоння. Продовження (2), автор: Уляна Галич (Консуело))

Спершу щодо назви. Справді, варто, певно, змінити. Чи навіть краще залишити як назву першої частини: кожна частина - як окремий розділ із власною назвою та сюжетом. Та це вирішувати лише автору.
У криміналістиці не розбираюся, тож не мені судити, чи можна якось встановити, з якого вікна випало тіло. Певно, все ж можна визначити, що труп падав із певної висоти. Ну й сліди певні на снігу повинні були б залишитися. І не сказано, що Павло піднімався до квартири, аби зачинити шибку. А навряд чи це бне привернуло увваги узимку-то! Якщо, звісно, по приїзді розлячені міліціонери не побачать порожнє подвір"я без жодного сліду чогось кримінального і довго лаятимуть невідомого "жартівника". Здається, такий варіант теж не виключено. :)
Спершу усе скидалося на таку собі соціальну драму, потім, каюся, із марення самогубці (?) вирішила, що там може з"явитися якась секта. Тепер навіть важко уявити подальший перебіг подій.
Я, врешті, ладна повірити у вампірів, якщо йдеться про містичне оповідання. Хай навіть у вампірів (духів? привидів?, хоч останнє навряд чи), які на тому світі стужилися за кавою. :) бачити "чужі" сни як попередження про небезпеку змушували своїх героїв чимало письменників. Деяким, і в цьому випадку теж, хочеться вірити, бо ж виходить дуже реалістично.
Та от, вибач, будь ласка, чи не відбувається певна, говорячи російською мовою "нестиковка"? У другій частині герой знаходить змучену жінку, яка будь-що прагне звести рахунки із життям, відчуваючи, що скоїла страшний гріх. Уся їхня "розмова", як на мене, це -монолог-марення, не певна, що якби вона вижила, то взагалі згадала б обличчя доброрї людини, яяка не пустила її на той світ. Потім вона з"являється за іншою адресою, та то, врешті, пусте, особливо для вихідця з того світу. І поводить себе так, ніби вона, принаймні, давня знайома чи й коханка, до того ж, така, яку забули чи образили, яка налаштована "знущально". Нібито жнічого поганого їй Павло не зробив, доньку врятував, її самій, як міг, побував допомагати. Та й нащо їй це? Так нестерпно замиапрглося кави? Усе ж навряд чи. Скучила за своєю дитиною, дізналася де бтам вона не була після стрибка з вікна,
і прийшла провідати малу? Сподіаюся, що ні. Заради дитини. Хоч де вона зараз? Зникла? Та й самого Павла. Хай і не перетворився він на святого, але ж зате став у цій частині справжнім, живим, йому можна співчувати. Якраз завдяки вдалим подробицям, дуже вдячна за них. Чи це якась мара, що "натягла маску" нещасної?
Тож із нентерпінням чекаю на продовження, переконана, що там усе з"ясується. Чи, може, через неуважність проопустила вже дані відповіді на якісь із своїх запитань? Тоді, будь ласка, вкажи, на що звернути увагу. Не думай, що чіпляюся. Я спправді заінтригована і з нетерпінням чекаю на подовження. Бажаю успіху і подальшихвдалих творчих знахідок.
З повагою,
Тала Владмирова

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038830041885376 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати