Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Віртуальний світ

(Рецензія на твір: Легенда про вовків і шакалів, автор: Наталія Дев’ятко)

"Справа в тім, що не маю досить часу, щоб жити ще й у сайті.
Не так давно до мене дійшло, що у мене є власне життя, живе, не клоноване й не відцифроване ніким. А у цьому житті є достатньо цікавих людей, живих, поки що... То й спілкуватися з ними треба, допоки не пізно... А ми тут розводимо балаканину з монітором, уявляючи собі гаспидів-опонентів чи віртуальних друзів, ідеалізуючи їх, у позитиві чи у негативі - не важливо.
Спочатку на сайті було надзвичайно цікаво, а зараз трохи не по собі: атрибути політичного гівна з’являються у вигляді рейтингів, прихованих голосувань, наявності інтересу тільки до власних персон і проблем, перевага стьобу над душею. Такий собі вселенський егоїстичний припадок...
Добалакався..."
(с) Pater

Золоті слова.
У котрий раз дивуюся, наскільки люди можуть заморочуватися віртуальним світом. Навіть думки у них стають віртуальними. І світобачення. Щиро чи не щиро такі люди вважають свою думку якщо не істиною в останній інстанції (хоча це теж дуже часто можна спостерігати на ГАКу), то неймовірно цінною. Проте, обговорюють вони зазвичай не текст, а певні асоціації, які в них той текст викликає (недарма тут так часто поминають Фрейда), але насправді дуже далекі від самого тексту (це можна побачити не лише на коментарях до цього твору).

Ще у "занурених" в Інтернет виробляється комплекс неповноцінності: вони вважають, що на них мають реагувати, і бажано негайно. Якщо ж реакції немає, то їм стає незручно і дивно (бо ж вони такі "великі", а на них не звертають уваги), і вони починають вимальовувати собі образи "ворогів" (зазвичай за власною подобою), відриватися на об’єкті (здебільшого на творі чи авторі), який викликав у них негативне сприйняття (на нас не звертають уваги!), що можна було гарно бачити на прикладі ледь не всіх учасників "дискусії". Ця хвороблива активність зазвичай повертається проти них, ще більше відокремлюючи від реального світу і рвучи зв’язки з реально існуючими людьми, спілкування продовжується виключно з їхніми віртуальними подобами в ЖЖ, IСQ, на ГАКу. Спілкування ж з реальними людьми, оскільки вони можуть значно відрізнятися від їхніх віртуальних подоб, стає також штучним і віртуальним, щоб не породжувати конфлікту у свідомості.
Спостерігаючи за ГАКом, та й за іншими ресурсами такого типу, можна дуже чітко це прослідкувати.

А тепер до справи.

1. Легенда дійсно була написана майже десять років тому, і на сьогодні увійшла до народної творчості, про що тут було сказано. Наразі її прочитало кілька тисяч людей, частина сприйняла її як одну з констант власної міфології. Тому, повірте, та маячня, яку тут писав Карповий (чи "гуру" Бережний та "експерт" Санченко, що довели свою "професійність" набагато раніше), не варта й диму над вогнищем, не те що обговорення.
2. Мій нік справді – Хищная Птица, але для російськомовного Інтернету. І це не є таємницею. Навпаки – він широко відомий. Тому не варто радіти, що розкрили державну таємницю.
3. На ГАКу я підписуюся виключно справжнім іменем і Хижим Птахом, коли йдеться про мій власний "Золотий фонд", заснований ще у 2008 році.
4. Мене не було на ГАКу два дні, оскільки ми з командою журі дочитували фінал обласного літературного конкурсу, а сьогодні відбулося нагородження і майстер-клас. Зараз ми починаємо готувати до друку книжки переможців, які прочитають тисячі людей, бо ці книги потраплять у бібліотечну мережу (як це було і минулого року). Це набагато важливіше, ніж "обговорення" чи то твору, чи то любові до творчості шимпанзе, хіба не так?
5. І найголовніше, ця легенда є дзеркалом, в якому кожен бачить себе справжнім. Хтось побачив там шимпанзе, хтось матюкливу неврівноважену кицьку, хтось відчув чужий ритм, що намагається вплинути на нього, і почав захищатися від того впливу. З кожним по-різному. Але по коментарю кожного видно, хто ким є насправді.

А всім, хто це читає, можу щиро побажати: "Геть з віртуальності!"
І творчих успіхів!

P.S. Орлику, дякую за посилання на Маркуса і Selar. Сама б я навряд їх шукала, а думки дуже цікаві.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.030709981918335 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати