Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46395
Рецензій: 90556

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Не бачу логіки

(Рецензія на твір: Легенда про вовків і шакалів, автор: Наталія Дев’ятко)

© Михайло Карповий, 21-06-2009
Доброго дня!

Я, звичайно, не прозаїк, але - прочитав, подумав, сформулював результат, яким хотів би поділитись з авторкою.

Отже, "дар винятковості, несхожості на інших, вигнання і самітності, що наділяє владою і чарівністю таланту створення" ті троє отримали від вовка. Я можу зрозуміти вигнання і самотність, бо вирази типу "самотній вовк" - це добре відомі штампи. Але якось не в'яжуться у мене в голові слова "вовк" і "творчість". Що спільного між цими поняттями? Хіба вовки в порівнянні з іншими звірушками мають підвищену схильність до креативності? Здається, ні. В сміслі "чарівного таланту створення" вони нічим не відрізняються від, скажімо, шимпанзе. Ба, шимпанзи навіть більш творчі, ніж вовки, бо у шимпанз мозок розвинутіший. Наприклад, я по телевізору бачив, як одна така мавпа малювала картину. Слово честі, у неї вийшло не гірше, ніж вийшло би у мене, якби я займався малюванням. Так от, якби ті мисливці на шимпанзу чи якусь іншу макаку полювали, тоді питань не виникло би.

З повагою,

Михайло

Киш!
Тільки "до зустрічі, пупсік! " залиш - це мій власний вираз.

© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009

Сталева Кицька Panzervaffe - лайно, про це всім слід казати вголос, так краще буде для сайта.
до зустрічі, пупсік!

© анонім (94.136.16.—), 23-06-2009

Ой, я вас благаю. Не переросли люди ще вік рольових ігор. Ну, хай граються, що ж...

© Михайло Карповий, 23-06-2009

О, ні,Михайле, це не падла, це велика людина. Сам Selar....
http://io.kutha.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=10&Itemid=52.
Так шо на "ви" і пошепки... :)

© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009

Шакале, вибачаюсь, але нах ви мені здалися. Я не їм падла, а грошей від падла не приймаю поготів. Не купите - і добре.

© Михайло Карповий, 23-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
А, яяяясно. Твір писала дитина. Досвіду у неї не було, рука не була набита. Звідси огріхи, ляпи, нестиковки, на які вказують рецензенти.
Зі свого боку я своє питання до Наталки знімаю. Як для авторки старшого шкільного віку - легенда написана дуже і дуже!
© Михайло Карповий, 23-06-2009

-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----

© Петро Гнида, 12-05-2008
Ось переді мною книга Н.Дев’ятко «Три кроки до світанку» (Дніпропетровськ, 2005). Дві передмови. Якогось Пуппо та доктора Поповського. За великим рахунком, фігня повна. Зараз спробую це довести. Та спершу декілька попередніх завваг. Для авторки дана книга є другою.
Перша російськомовна. Пуппо в анотації до останньої заїкається, що, мовляв, книга Дев’ятко вийшла в «ювілейне свято Великої Перемоги». Про яку таку велику перемогу йдеться, я так і не зрозумів. Можливо, «ветеран журналістики і поезії» мав на увазі перемогу в імперіалістичній війні 1945 року. Не знаю. Знаю тільки одне. Війна на нашій землі тривала ще довго після зазначеної дати. А закінчилась, сливе, 24 серпня 1991 року. Інша справа, що такі, з дозволу сказати, анотатчики завжди мають в голові по дві батьківщини про запас...
А тепер вперед... До книги увійшли власне вірші, легенди та оповідання. Уже саме поєднання різних літератруних жанрів свідчить про несмак автора, а точніше, відсутність його (смаку) взагалі. Ось декілька уривків з поезії, аби читач мав змогу собі уявити про що, власне, йдеться:

Тінь та зло від добра відділили давно,
Марно, бо багатьом з нас тепер все одно,
Гинуть цілі світи, почорніла земля (...)
Зірки запалали у тьмі,
Вони там на небі німі. (...)

По степу дівчина ішла
Та дівчину іншу знайшла (...)

Україно, Україно,
Ти кохана ,ти єдина.
Україно, Україно,
Ти чарівна, мов дитина.(...)

Думаю, продовжувати далі не варто.Я так гадаю, що не варто продовжувати взагалі. В усякому разі, з віршами ми розібрались.
Що ж стосується легенд та оповідань, то тут перспектива у молодої авторки мала б виглядати куди кращою.Принаймні, у Дев’ятко є шанс виписатись ( будь-ласка читати останнє без помилок ).
От нещодавно, за звичкою, заходжу на сайт Кухарука, тобто не сайт персонально українського письменника Романа Кухарука, а його структури під назвою «Літературний форум». На головній сторінці знаходжу презентацію якогось оповідання дніпропетровської письменниці Наталії Дев»ятко. Варто додати, що наша підопічна є членом Національної Спілки письменників України (НСПУ). А цього літа, відпочиваючи у Коктебелі з письменницею Є.Найчук, мав змогу познайомитись з Н.Д. особисто...
Наталія Дев’ятко є лауреатом конкурсів: «Обдаровані діти – надія України», «Собори наших душ», «Чарівна книжка», «Рукомесло» і т.д., і т.п. Це нормально, це самозрозуміло. Але що мене вразило найбільше, так це те, що авторка, книгу котрої тут аналізуємо, виявляється, є дипломантом міжнародного конкурсу гранослов-2001. No comments.
Що ж, будемо з насолодою чекати наступних одкровень юної письменниці з міста Дніпропетровська Н.Дев’ятко. І на прощання, вслід за ветераном Пуппо, можемо сказати : так тримати,Наталко!

жовтень-2007


Ні, "Карповий", тобі ще далеко до професіонала...
Твою книгу я не куплю.

А вона у тебе є?
Чи ще ні?

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

Я, мабуть, теж. Хоча 10 років минуло, можна було б і виправити. Але, скоріше за все, автору текст дорогий, як пам"ять.

Чуєш, секретаре! Перекажи Наталці, що питань вже нема - "Солдат дитину нє абідіт".

© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009

А, яяяясно. Твір писала дитина. Досвіду у неї не було, рука не була набита. Звідси огріхи, ляпи, нестиковки, на які вказують рецензенти.
Зі свого боку я своє питання до Наталки знімаю. Як для авторки старшого шкільного віку - легенда написана дуже і дуже!

© Михайло Карповий, 23-06-2009

До секретаря
В "УФО"? Це там, де автор служить редактором? :)))))))))))))))))
Тобто, на час створення легенди авторові було 16 рочків?

© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009

Що ж ви, Кицю, на перший-ліпший гуглівський результат накинулись? А ну марши читати і конспектувати "відгуки з інших 300 сторінок", де "цей твір або його відголоски обговорюють не письменники, а читачі"!

© Михайло Карповий, 23-06-2009

До речі, ота повість "Чорна зима", звідки походить ця "Легенда про вовків і шакалів", зараз публікується у журналі "УФО".
Тобто, кисюню, цій легенді не 6, а 10 років. ;)

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

З вами, шакале, все ясно. По суті рецензії вам, шакале, нема чого сказати. Тільки на рецензента наїжджати і залишається.

© Михайло Карповий, 23-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
"Ось такочкі."
© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009


Щось я сумніваюсь, що пані Наталка під власним іменем щось тут напише. Так і буду до посиніння з шакалом вести світську бесіду...
© Михайло Карповий, 23-06-2009

-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


Кисюнечка.
Цей Наталчин твір є дуже дієвим тестом "на вшивість"...
Ти навела тут приклади "відгуків" зі сторінки Хижого Птаха. Дійсно, більшість з них не відрізняються від "тутешніх" вигуків. Бо писали їх теж "письменники", що без "логіки" нічого писати не можуть...
А відгуки з інших 300 сторінок. Там цей твір або його відголоски обговорюють не письменники, а читачі, та ще й без посилання на автора... Як і має бути для міфа...

P.S. Щось сумно тобі на своїй "рецензії".


"Карповий".
Знаю твій хист переливати "з пустого в порожнє".
Синій...

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

Щось я сумніваюсь, що пані Наталка під власним іменем щось тут напише. Так і буду до посиніння з шакалом вести світську бесіду...

© Михайло Карповий, 23-06-2009

Останнє моє повідомлення, очевидно, адресоване шакалові, а не киці.
Кицю, дякую за цікаві коментарі російськомовних читачів пані Дев'ятко.

© Михайло Карповий, 23-06-2009

Пояснюю спеціально для вас. Вовк обіцяє дві речі: 1) "дар винятковості, несхожості на інших, вигнання і самітності"; 2). "чарівний талант створення". Ці дві речі між собою не пов'язані. Можна бути творчим і несамотнім, можна бути самотнім і нетворчим. Преамбула, що вираз типу "самотній вовк" є добре відомим штампом, була для того, щоб підкреслити, що перша частина обіцянки подиву не викликає. А от про творчих вовків я ніколи не чув. Може, ви, шакале, чули?

© Михайло Карповий, 23-06-2009

До Карпового.
Я от тут скористалася порадою секретаря і погуглила російською "волки и шакалы". Знайшла багато цікавого. По-перше, дізналася, що Хижий Птах - то Наталка Дев"ятко. По-друге, почитала коменти до цієї легенди. Ось деякі.
"Но легенда слишком все обобщает. Все намного сложней, но, думаю, ты и сама это прекрасно знаешь."
"прошу обратить внимание, например, что если люди занимаются охотой на тех, язык которых они понимают, да еще с целью последующего поедания, то смысла говорить о том, на кого они после стали больше похожи: на волков или шакалов и кто из этих зверей лучше - нет никакого. :))
А по качеству эта вот притча очень плоха. Если честно. С какой стороны не посмотри. :(( Ну, это бывает. Добролюбов, например, стихи писал ;)"
" "...трое самых смелых испили по древнему обычаю алой крови жертвы, и когда повернулись к товарищам, то на них скалились шакальи морды."
Прочитайте еще раз :) Шакальи морды с равной долей вероятности могут быть и у "троих самых смелых", и у "товарищей" :)))) Н-да, вот уж верно - из песни слова не выкинешь, а свою суть не спрячешь ;) "
" Последовал вашему совету, уважаемая Хищная Птица, и прочел сие творение.
Что я могу сказать... Очередное произведение на тему того, почему писатели невероятно круты, а критики - столь же невероятно ограниченны, убоги, завистливы, примитивны, умеют только злобно тявкать, а сами - тупые бездарности и т.д.. И как тяжело в наше темное и жестокое время жить настоящим талантам в обществе жалких шакалов.
Как-то не впечатлило.=) Слишком моралистично.=) "

Ось такочкі.

© Сталева Кицька Panzervaffe, 23-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
До речі, три інші рецензії (крім, зрозуміло, першої, яка, втім, залишилась без уваги) теж конструктивні. Знову ж таки, замість автора на них відреагували ви. Відреагували тим, що почали безпідставно наїжджати на авторів рецензій. Ну, від вас, шакале, іншого було годі очікувати.
© Михайло Карповий, 23-06-2009

В рецензії - так. Моя рецензія конструктивна. Своє критичне зауваження я сформулював чітко і ясно. Для вас, шакале, повторю: "вовк" і "творчість" - це поняття, що одне з одним не в'яжуться. Власне, як і поняття "шакал" і "творчість". А обговорення не було, бо автор на рецензію не відповіла. Замість неї з'явилися ви, шакале, і почали псувати повітря.
© Михайло Карповий, 23-06-2009

-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


Так, мій любий командор макак-фэсэбэ.
Отут, мабуть, вже треба повільніше...

Ти кажеш, що твоя рецензія "конструктивна" та що поняття "творчість" і "вовк" (та й "шакал") одне з одним не в'яжуться.

Це твоє бачення світу, але як це було сформульовано у твоїй рецензії?

До чого тоді у твоїй "рецензії" ця "преамбула": бо вирази типу "самотній вовк" - це добре відомі штампи. Де в тексті твору є цей "штамп"?
Потім ти своє бачення світу переносиш на текст твору (отой "конструктив": Але якось не в'яжуться у мене в голові слова "вовк" і "творчість". Що спільного між цими поняттями?).
Ну, а потім у стилі "постебуся" малюєш "закінчення".

Отож питання: що ти хотів від автора, щоб вона тобі поспівчувала, бо бачення світу у тебе дуже обмежене (до речі, це теж відбивається у твоїх "віршах")?

А обговорювання твору, на твою думку, може бути виключно з автором, чи й з іншими читачами?

Стосовно цього твору - погугли (російською - "о волках и шакалах"), багато цікавого знайдеш...
Тож цей світ не замкнутий на цьому сайті.

А на яких інших сайтах присутній "Михайло Карповий"?

Про три інші "конструктивні" рецензії: дві майже "однакові", третя написана з такою ж метою, що і твоя.
Ще є "перша" - "без відповіді". А там була потрібна відповідь?

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

До речі, три інші рецензії (крім, зрозуміло, першої, яка, втім, залишилась без уваги) теж конструктивні. Знову ж таки, замість автора на них відреагували ви. Відреагували тим, що почали безпідставно наїжджати на авторів рецензій. Ну, від вас, шакале, іншого було годі очікувати.

© Михайло Карповий, 23-06-2009

В рецензії - так. Моя рецензія конструктивна. Своє критичне зауваження я сформулював чітко і ясно. Для вас, шакале, повторю: "вовк" і "творчість" - це поняття, що одне з одним не в'яжуться. Власне, як і поняття "шакал" і "творчість". А обговорення не було, бо автор на рецензію не відповіла. Замість неї з'явилися ви, шакале, і почали псувати повітря.

© Михайло Карповий, 23-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
Ні, шакалику, бруд - це, власне, ви. Це очевидно навіть з вашого потявкування на тих, хто написав рецензії на останній Наталчин твір. Чотири рецензії. Нормальні. Конструктивні. Автор на критику вирішила не реагувати - це її право. Але замість неї вилізли ви - і почалося. Хоча, якщо ви - це вона, то все більш-менш стає на свої місця.
© Михайло Карповий, 23-06-2009


(с) "бо вирази типу "самотній вовк" - це добре відомі штампи."

(с) "Хіба вовки в порівнянні з іншими звірушками мають підвищену схильність до креативності?"

(с) "Ба, шимпанзи навіть більш творчі, ніж вовки, бо у шимпанз мозок розвинутіший. Наприклад, я по телевізору бачив, як одна така мавпа малювала картину. Слово честі, у неї вийшло не гірше, ніж вийшло би у мене, якби я займався малюванням. Так от, якби ті мисливці на шимпанзу чи якусь іншу макаку полювали, тоді питань не виникло би."

(с) "По-друге, шакал - це ви, бо боїтеся назватись. Приходите, бздите, щезаєте - чисто шакаляча поведінка."

(с) "Так що пшол вон атсюда, мудилка."

(с) "А те, що ви, шакале, мені нічого зробити не можете, я і так знаю. А от ви мене боїтеся. І даремно - по-перше, я вже пообідав, а по-друге, таку падаль, як ви, я все одно не їм."

(с) "Щодо ваших погроз, то засуньте їх в той отвір, який у вас під хвостом знаходиться."

(с) "Я і Колонюк - це різні люди, а ви - ідіот. Шакал-ідіот :)) Хоча те, що ви мене з ним ототжнюєте, робить мені честь. Кого мені рецензувати, це вже мені, а не вам, шакале, вирішувати.
PS. Пнх"
-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----



"Карповий", де ти побачив "конструктив"?

У своїй "рецензії"?

В обговоренні?

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

Ні, шакалику, бруд - це, власне, ви. Це очевидно навіть з вашого потявкування на тих, хто написав рецензії на останній Наталчин твір. Чотири рецензії. Нормальні. Конструктивні. Автор на критику вирішила не реагувати - це її право. Але замість неї вилізли ви - і почалося. Хоча, якщо ви - це вона, то все більш-менш стає на свої місця.

© Михайло Карповий, 23-06-2009


"Ви мабуть її хлопець, і думаєте, що таким чином захищаєте її?"

Ні, Богданочко, я не Наталчин "хлопець".

"А насправді лише множите недоброзичливців."

А насправді "Карповий", ви та "вомбат-Мирослава" є Наталчиними "доброзичливцями"?

А чого я "чіпляюся" до клонів "карпового"?
Бо там, де вони з'являються, тягнуть за собою "бруд", далекий від "літературного" спілкування...

© анонім (193.19.241.—), 23-06-2009

Не розумію, чому всі такі нервові? Чому зразу ж потрібно ображати одне однго?
Ось прийде Наталка подиветься рецензії, а там бруд. Це я до вас, Орлику звертаюсь. Ви мабуть її хлопець, і думаєте, що таким чином захищаєте її? А насправді лише множите недоброзичливців.
Думаю за таке вона вас по голівці не погладить, і буде права.
Чого ви чипляєтесь до пана Карпового?
Я читала той вірш, над яким ви потішаєтесь, то ж можу сказати, він мені подобається. А у мене, до речі немає ніяких стосунків з цим паном, тому моя думка - це думка цілком об"єктивного читача.

© Богдана, 22-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
Я і Колонюк - це різні люди, а ви - ідіот. Шакал-ідіот :)) Хоча те, що ви мене з ним ототжнюєте, робить мені честь. Кого мені рецензувати, це вже мені, а не вам, шакале, вирішувати.
PS. Пнх
© Михайло Карповий, 22-06-2009

-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


"Карповий", про різних людей може сказати тільки Kolonjuk/Татчин.
А тобі я не вірю...


Орлик

P.S. А ти, коли писав "Довбодзьобів", користувався виключно "логікою"?

© анонім (193.19.241.—), 22-06-2009

Я і Колонюк - це різні люди, а ви - ідіот. Шакал-ідіот :)) Хоча те, що ви мене з ним ототжнюєте, робить мені честь. Кого мені рецензувати, це вже мені, а не вам, шакале, вирішувати.
PS. Пнх

© Михайло Карповий, 22-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
Ви, шакалику, за автора не розписуйтесь. Щодо ваших погроз, то засуньте їх в той отвір, який у вас під хвостом знаходиться.
© Михайло Карповий, 22-06-2009
-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


"Карповий", от ти кажеш: "Я, звичайно, не прозаїк, але - прочитав, подумав, сформулював результат, яким хотів би поділитись з авторкою".
То напиши ще рецензію на Наталчин твір
http://gak.com.ua/creatives/2/8529

А тоді я куплю твою книгу, або Татчина, або Kolonjukа, або Наталчину - як скажеш.
Та надішлю тобі ксерокопію чека...


Орлик

P.S. Чи ти вже "відрецензував" той твір, поет-творець "Довбодзьобів", та до сказаного твоїм клоном додати вже нічого?
P.S.S. Ще раз кажу, не вилазь за прапорці, макака-фэсэбэ...

© анонім (193.19.241.—), 22-06-2009

Ви, шакалику, за автора не розписуйтесь. Щодо ваших погроз, то засуньте їх в той отвір, який у вас під хвостом знаходиться.

© Михайло Карповий, 22-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
"Послухайте, шакале, якби я там щось писав анонімно, ви не знали би, що то був я. А раз знаєте, то, можливо, я дійсно залишив там пару-трійку коментів, і підписав їх. А те, що ви, шакале, мені нічого зробити не можете, я і так знаю. А от ви мене боїтеся. І даремно - по-перше, я вже пообідав, а по-друге, таку падаль, як ви, я все одно не їм.
© Михайло Карповий, 22-06-2009"
-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


Бачу, макака-фэсэбэ, тобі дуже кортить, щоб Наталка тобі сказала: (с)"пшол вон"?

Сподіваюсь, ще скаже...


Стосовно "ви, шакале, мені нічого зробити не можете, я і так знаю" - не зарікайся...

© анонім (193.19.241.—), 22-06-2009

Послухайте, шакале, якби я там щось писав анонімно, ви не знали би, що то був я. А раз знаєте, то, можливо, я дійсно залишив там пару-трійку коментів, і підписав їх. А те, що ви, шакале, мені нічого зробити не можете, я і так знаю. А от ви мене боїтеся. І даремно - по-перше, я вже пообідав, а по-друге, таку падаль, як ви, я все одно не їм.

© Михайло Карповий, 22-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
"Ну, по-перше, хто б про клони говорив... Кат, лісничий, орлик, як вас там іще. По-друге, шакал - це ви, бо боїтеся назватись. Приходите, бздите, щезаєте - чисто шакаляча поведінка. По-третє, я взагалі-то не до вас, а до Наталки звертаюсь. Так що пшол вон атсюда, мудилка.
© Михайло Карповий, 22-06-2009"
-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----


Не вилазь, макака-фэсэбэ...
Не бзди, за прапорцями тебе не тронуть. Ходи до "улюблених"...

А то, що "Михайло Карповий" творив на "Дощу із чорних стріл" та інших творах Наталки?
Чому ж він "не боявся" назватися?

© анонім (193.19.241.—), 22-06-2009

Ну, по-перше, хто б про клони говорив... Кат, лісничий, орлик, як вас там іще. По-друге, шакал - це ви, бо боїтеся назватись. Приходите, бздите, щезаєте - чисто шакаляча поведінка. По-третє, я взагалі-то не до вас, а до Наталки звертаюсь. Так що пшол вон атсюда, мудилка.

© Михайло Карповий, 22-06-2009


-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----
"В сміслі "чарівного таланту створення" вони нічим не відрізняються від, скажімо, шимпанзе. Ба, шимпанзи навіть більш творчі, ніж вовки, бо у шимпанз мозок розвинутіший. Наприклад, я по телевізору бачив, як одна така мавпа малювала картину. Слово честі, у неї вийшло не гірше, ніж вийшло би у мене, якби я займався малюванням."
-----۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-------۞-----

Так, командор макак-фэсэбэ, бачив нещодавно тут на сайті, як одна мавпа намалювала "довбодзьобів", а інші сайтівські шакали їй шалено аплодували...

P.S. Привіт клонам...

© анонім (193.19.241.—), 22-06-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.49710702896118 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …