Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Це жодним чином не серія

(Рецензія на твір: Полювання на диявола, автор: Климентій Осика-Маєвський, граф)

Не погоджуюсь з шановним паном Петром, попереднім рецензентом. Серію оповідань має об'єднувати не тільки ім'я головної діючої особи. Бажано, щоб риси характера героя не змінювалися від оповідання до оповідання. Еркюль Пуаро і міссіс Марпл - це не тільки вуса і сиві буклі, це погляд на речі під власним кутом зору, це філософія, до речі, дуже симпатична читачеві. Що й спонукає його бажати успіху героєві. Комісар Мегре, Ніро Вульф - ми знаємо їхні слабкості й хиби, але також і сильні й світлі сторони їхньої натури, що залишаються незмінними з твору в твір.
В цьому оповіданні Іван Підіпригора чи не вперше показав себе людиною, з живою душею. Це приємно, але несподівано. І аж ніяк не витікає з попередніх творів, а, навпаки, їм протирічить.
Отже, мені здається, що серії оповідань немає, можливо, поки що. Є декілька оповідань про ті ж часи, і ніби-то про тих же героїів. Але герої ще не вималювалися, не здобули власних рис. Навіть штабс-капітан Мєльников в цьому опоіданні не таке мурло, як він був у попередніх.
Як на мене, саме в цьому оповіданні більш вірно витримана пропорція білої і чорної фарби. Адже читач має бути на боці співпраціників охоронного відділення, людей, що йшли під кулі, аби придушити революційну погань ще в зародку. Знову таки, як на мене, можна б більш сміливо позбуватися штампів радянських часів. Наприклад, чому, якщо штабс-капітан, то, обов'язково підлеглому в морду?
Хто-хто, а Ви, графе, за родинними переказами :), маєте знати, що рівень свобод, гуманізму, христіянськогої моралі навіть в імперській державі, але до жовтневого заколоту, був незрівняно вищий, ніж той, який ми всі пам'ятаємо у нашій колишній радянській батьківщині.
То, може, хай Ваші герої і будуть справжніми героями - людяними, а, значить, не бездоганними, але героями, яким бажалось би перемоги?
Сподіваюся, що це оповідання стане першою ластівкою , і далі ми будемо бачити не Ваньку, а розумного, спритного, мужнього Івана Підіпригору.
Це оповідання, звісно, рекомендую.
З повагою, Галина М.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02697491645813 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати