Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51000
Рецензій: 95739

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Це жодним чином не серія

(Рецензія на твір: Полювання на диявола, автор: Климентій Осика-Маєвський, граф)

© (77.120.128.—), 06-06-2009
Не погоджуюсь з шановним паном Петром, попереднім рецензентом. Серію оповідань має об'єднувати не тільки ім'я головної діючої особи. Бажано, щоб риси характера героя не змінювалися від оповідання до оповідання. Еркюль Пуаро і міссіс Марпл - це не тільки вуса і сиві буклі, це погляд на речі під власним кутом зору, це філософія, до речі, дуже симпатична читачеві. Що й спонукає його бажати успіху героєві. Комісар Мегре, Ніро Вульф - ми знаємо їхні слабкості й хиби, але також і сильні й світлі сторони їхньої натури, що залишаються незмінними з твору в твір.
В цьому оповіданні Іван Підіпригора чи не вперше показав себе людиною, з живою душею. Це приємно, але несподівано. І аж ніяк не витікає з попередніх творів, а, навпаки, їм протирічить.
Отже, мені здається, що серії оповідань немає, можливо, поки що. Є декілька оповідань про ті ж часи, і ніби-то про тих же героїів. Але герої ще не вималювалися, не здобули власних рис. Навіть штабс-капітан Мєльников в цьому опоіданні не таке мурло, як він був у попередніх.
Як на мене, саме в цьому оповіданні більш вірно витримана пропорція білої і чорної фарби. Адже читач має бути на боці співпраціників охоронного відділення, людей, що йшли під кулі, аби придушити революційну погань ще в зародку. Знову таки, як на мене, можна б більш сміливо позбуватися штампів радянських часів. Наприклад, чому, якщо штабс-капітан, то, обов'язково підлеглому в морду?
Хто-хто, а Ви, графе, за родинними переказами :), маєте знати, що рівень свобод, гуманізму, христіянськогої моралі навіть в імперській державі, але до жовтневого заколоту, був незрівняно вищий, ніж той, який ми всі пам'ятаємо у нашій колишній радянській батьківщині.
То, може, хай Ваші герої і будуть справжніми героями - людяними, а, значить, не бездоганними, але героями, яким бажалось би перемоги?
Сподіваюся, що це оповідання стане першою ластівкою , і далі ми будемо бачити не Ваньку, а розумного, спритного, мужнього Івана Підіпригору.
Це оповідання, звісно, рекомендую.
З повагою, Галина М.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.80497193336487 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …