Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51564
Рецензій: 96013

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Стикуючись, живуть?

(Рецензія на твір: Пазли, автор: )

© Дара К., 27-05-2009
Ото собі міркую: "Люди - пазли, Стикуючись, живуть" А коли не стикуються? То також, мабуть, живуть. Знаєте, є такий вислів: людина - оркестр! То про вас. Звичайно не в музичному сенсі :)
Іронія ще та! Вищий пілотаж! Так, жінці багато прощається, то я з підтекстом. Колись до моєї коліжанки Наталки сватався майбутній батюшка. Молода була, мала сімнадцять літ, піднесла парубку гарбуза. Він женився на іншій, бо мусів, закінчував навчання в семінарії... Так от, Наталя вийшла заміж в 25 , через рік розвелася. Згодом поїхала на заробітки в Німечину. Через три роки вернула назад. Зараз живе з новим-старим чоловіком вже виключно в церковному шлюбі. Терпимо. Та її бабця, якій дев'яносто, до сьогодні не може простити онуці, що дала ксьондзу відкоша. Бо жила б сьогодні, як сир в маслі, і ручку б тобі прихожани цілювали б, як паніматці і город порали б і т.д.
А ось пана Олеся мені не ГАКу дуже бракує :) Привіт йому, якщо зустрінете :)
Щиро, Дара
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026453018188477 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати