Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Нарешті

(Рецензія на твір: Гарна дівчинка (Частина 1; 5) Продовження, автор: Таміла Тарасенко)

© Дара К., 25-05-2009
дочекалася продовження «Гарної дівчинки», Тало. От чомусь не виходила вона мені з голови, відколи прочитала перші дві частини. Тепер розумію чому. Віє містикою, написано захопливо. Так ніби все банально-життєво, звичайнісінька родина, щоденні клопоти, непорозуміння в сім'ї на межі поколінь і не тільки… І все ж чекаєш, що от-от через щось перечепишся в отій буденності. І то чудово. Бо не помиляєшся!
Переживання Лєрки написані майстерно, співчуваєш дівчині, мов давній приятельці. І все таки з'являються двері :) вниз чи вгору, побачимо далі. І обов'язково провідник, який впевненно чекає на вулиці, коли Лєрка зайде. Щось мені видається, що він не такий однозначний, бо навіть Лєрка відчула його майже нереальність на тлі жовтого листка. Рятівник? Не думаю, можливо ним і стане, переслідуючи при цьому свої інтереси.
Ото нароздумувала купу малу!!!
Стосовно помилок. Як годиться – чуже вичитувати набагато легше, аніж своє.
коліна дрижали >тремтіли;
підскочила до вхідної двері, затермосила її, > в укр. мові двері-вони, тому «підскочила до вхідних дверей, затермосила ними». Термосити – розмовна фома, синонім трясти. Однак тут годиться.
Скинула їх на підлогу, нащось підхопила не на льоту, міцно стисла у кулаку. > якщо вже скинула на підлогу, то не підхопила на льоту, може ліпше скинула додолу (?) і затисла в кулаці;
нікого немає? Тож варто вискочити на двір і глянути, чи немає малої так > немає і немає-тавтологія;
і не сон і сестричка вирішила налякати її і >забагато сполучника «і»;
Та миттю похопилася > прохопилася;
Завтренькав > затенькав, зателенькав;
Гольники >гольфики;
намертво заколочені > в укр. Мові слово заколочувати має інше знач., синонім каламутити; ліпше забиті чи зачинені;
Його обличчям, наче резинка по непотрібному вже малюнку, ковзнуло невдоволення, крізь непримітні риси на секунду поступило зовсім інше обличчя. > По його обличчю промайнуло (промелькнуло, прослизнуло) невдоволення, наче резинка по непотрібному вже малюнку. Крізь непримітні риси на секунду проступила зовсім інша личина. В одному реченні два рази вжито слово обличчя, можна личина, мармиза…
Та то все не псує зовсім дбайливо виписаного полотна повісті чи оповідання. Чекаю продовження.
Щиро, Дара
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.031424999237061 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати