Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Записки стюардеси. Київ, Укр., травень 2009р., автор: Пані Дереза)

Мені сподобалася ваша розповідь. Погляд збоку - цкавий і правдивий.
Я мала можливість поспілкуватися із німецбким студентом, коли їхала потягом"Будапешт-Москва". Деякі його(студента) питання співзвучні з тим, що не розуміють американці.
- А чому у вас усі так пнуться в політику?
- Тому що це надприбуткова справа.
- В Німеччині урядовець заробляє менше, аніж банківський працівник. Змініть оплату праці!
І тут я усміхаюся - як пояснити, що я цього не змінити не можу, а ті що сидять в уряді - можуть, але не хочуть...Та й не в оплаті праці справа - а вприхованих прибутках, корупції.
- А навіщо ви платите на прийомі у лікаря? Це ж державна установа!
-Тому що лікар тебе слухати не захоче.
-Як не захоче? Пожалітися тобі вищому керівнику!
- І той слухати не захоче. А хвора людина хоче допомоги а не виясняти стосунки. Хабар - навіть тих 10-20 гривень - то шлях найменшого спротиву. От і платять.
І розказую, як я була на лікуванні, а поруч зі мною лежала хвора жінка - майже сліпа, з покаліченою, прооперованою ногою. Наша палата знаходилася на другому поверсі, в ідальню, на процедури, здавати аналізи треба було спускатися на перший поверх. ІІ до цієї хворої її лікарка не підходила протягом п"яти днів... Просто тому, що жінка мало заплатила - всього 100 гривень...І протягом цьоо часу у неї стався гіпертонічний криз, медсестри, черговий лікар - прибігали, рятували, а лікарка, яка веде свою хвору - навіть не поцікавился...

Українська мова. Перше - телебачення. Американські, росйські фільми, максимум - з українськими титрами не найкращої якості. Я колись хотіла підбити свою дитину -студентку-журналістку - влаштувати конкурс найсмішніших і найдурніших ляпів у титрах-перекладах, але моїй доньці це було нецікаво - "Мама, кому то потрібно?"
І нам не потрібно- багато чого. А от що нам потрібно - як не знали, так і не знаємо.

Дякую вам за гарні роздуми - ви змусили і мої думки заворушитися )

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026270866394043 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати