Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46982
Рецензій: 91390

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Поема про міст

(Рецензія на твір: Нелюдське кохання, або кажан і помаранч, автор: Галина Михайловська)

© Стрєльнікова Катерина (77.123.87.—), 16-05-2009
Не буду читати інших рецензій - спочатку напишу.
З кращого - поема про міст. Це епцентр (кульмінація). Вдалася на дуже високому рівні. І хочеться, щоби все було на такому ж рівні.
Що не сподобалося:
перша частина занадто схематична. Як на мене, їй не вистачає виразності (третьої частини), вона схожа на інші твори про вампірів. Іще - мені здалося, що перехід від першої до другої - посмиком, чогось не вистачило.
четвера - так само. Вона має стати несхожою, неподібною до інших.
Я бачу так, кінець-кінцем: третя, як алмаз, а інші треба ща гранити, щоби вона розкрилася. Бо її сліпуче сяйво того потребує. Не ображайтеся тільки, справді настільки прекрасно, що варто ще пошліфувати :)

Позаздрила. Колись жила побіля парку "дача Хрущова", ото рай для кажанів. Так і шугають над озерами. І зовсім вони не страшні, такі малесеньки, чорнявеньки, розгублений вираз обличчя...
Наснаги...

© Катерина Стрєльнікова, 16-05-2009

Дякую, пані Катерино, і Вам, і знову ж таки пану Петрові, що звернули увагу на цей, вже трохи пилом запорошений твір :)
Там була певна предісторія - напівжартома пропонувався конкурс на вампірську тематику. Зазвичай, я такого не пишу, і навіть не дуже читаю. А тоді стала прокручувати в голові, знайшовся парадокс - упир-вегетаріанець -і не втрималася, щоб не написати....Ви маєте рацію, пані Катерино, я танцювала від реального мосту, і ще кажанів, яких дуже люблю - тому ці речі, мабуть, й вийшли яскравішими...
В мене під вікном річка, вночі там полюють кажани. Я одне літо простояла з біноклем біля вікна. щоб побачити, до якого ж саме виду вони належать. Але - марно. Надто блискавично проносяться, в профіль та анфас не стають...
А тоді, в сутінках, одного разу заходжу на кухню і до вікна, просто так, без бінокля... А кажан наче матеріалізувався з повітря і завис в сантиметрі від скла, прямо на рівні моїх очей. Тоді відвалився назад, як вони вміють, наче суперлітаки військові, і розчинився в повітрі... Здавалося, що ми подивилися одне одному в очі... Хоча, звісно, він мене не бачив, він же керується звуковими коливаннями.
Кажани - чудові істоти. Ну, мабуть, як і всі інші.
А що треба ще було б попрацювати, цілком погоджуюсь. Може, колись...
З повагою, Галина М.

© анонім (77.120.129.—), 16-05-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75664782524109 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …